Колонка автора:

ЧОМУ Я НЕ ПРИЙМАЮ ПОЗДОРОВЛЕННЯ В ДЕНЬ 23 ЛЮТОГО

Як громадянин України я вважаю Днем захисника Вітчизни 14 жовтня – подвійне свято і захисників, і православних, а особливо – православних захисників – свято Покрови. Тим більше, що після Української Революції Гідності воно стало таким офіційно.


В минулому, признаймося чесно, 23 лютого грало роль своєрідної альтернативи Жіночому дню 8 березня, було таким собі «Чоловічим днем». Звичайно, з поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, а також з поваги до своєї армії ми вважали 23 лютого святом, не задумуючись, що насправді за цією датою стояло. 


Цей день у 1922-1946 роках звався Днем Червоної Армії і Флоту, з 1946-го по 1993 рік – Днем Радянської Армії і Військово-Морського флоту. Простим смертним офіційна пропаганда брехала, нібито цього дня в 1918 році «народилася Червона армія». Це було брехнею, бо, по-перше, «народилася» вона раніше. Але то ще була не така страшна брехня. Ганебнішою була глибинна суть того, що крилося за 23 лютого 1918 року, бо жодних перемог тоді "молода Червона армія" не здобувала, а тікала за першого ж наближення супротивника. Німці зайняли Нарву і Псков, увійшли б і до Петрограда, якби захотіли. Найкраща частина – загін балтійських матросів під командуванням «легендарного революціонера» Павла Дибенка – захопила ешелон, причепила цистерну зі спиртом і … пиячила аж до самої Самари, де втікачів і розшукали.


Саме того дня був отриманий німецький ультиматум з вимогою визнання незалежності України і передачі Туреччині Батумі і Карса. На засіданні ЦК РКП(б) Володимир Ленін з величезними зусиллями, погрожуючи власною відставкою, добився згоди ЦК щодо до цих умов ганебного миру.


Отже, 23 лютого – день не перемоги, а капітуляції Радянської Росії!!!


25 лютого 1918 року Ленін опублікував у "Правді" статтю "Важкий, але необхідний урок", в якій писав про "болісно-ганебні повідомлення щодо відмови полків зберігати позиції, втечу, хаос, безрукість, безпорадність, нехлюйство".Саме за це П. Дибенко був затриманий, відправлений до Москви, звільнений з усіх посад, засуджений Ревтрибуналом, і виключений з партії (відновлений в 1922 році).


26 лютого радянське керівництво переїхало, а фактично – втекло з Петрограда до Москви. 3 березня було укладено, за визначенням Леніна, "паскудний" Брестський мир – повністю на умовах Берліна. 


У 2006 році Держдума РФ виключила з офіційного описку свят слова "День перемоги Червоної Армії над кайзерівськими військами Німеччини (1918 рік)".


Слід додати, що 23 лютого 1918 року відбулася подія, що заслуговує на місце у літописах російської військової історії: почався знаменитий Льодовий похід Добровольчої армії білих. Самі того не знаючи, радянські люди десятки років відзначали …день народження білого руху!.. 


Тож, шановні співвітчизники, давайте викреслимо 23 лютого з наших свят і запам’ятаємо дату 14 жовтня, яке було ще за часів козацтва й досі залишається справді українським. 


А 23 лютого хай відзначають Путін, Шойгу, Жириновський та мільйони ватників на Сході – на безкрайніх просторах імперії під царським двохголовим орлом.


Олег Кравченко

 

Кравченко Олег
Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить: