Колонка автора:

МОЄ ВОСКРЕСІННЯ

До Миколаєва переправили сімох бійців, поранених на Донбасі… Євген стискає в руках срібний натільний хрестик. «Саме він врятував мені життя, бо осколок зрикошетив, і не потрапив у серце». Поранений розповів, що хрестик подарувала йому матір перед смертю.

З повідомлень в Інтернеті.

         


Я оберега кращого не знаю,

Ніж мамин хрестик на тугім шнурку,

Коли під шквалом «градів» потерпаю,

Рятуюсь в відчайдушному стрибку.

 

А нас з усіх калібрів шкварить ворог,

Вже пристрілявся щільно міномет…

Та я живий! Ви чуєте, потвори?!

Я не здаюсь! Я вперто йду вперед!

 

Скінчився бій. Гудуть у небі дрони,

Новий удар нам світить повсякчас.

Готуються сепарські батальйони

І вишколений бандою спецназ.

 

І знову обстріл, знову кляті «гради»!

І гострий біль: мене прошив свинець…

Мене штовхають в бік ногами гади,

Сміються й кажуть: «Этот – не жилец!..»

 

А далі – ніч без продиху, безмежна.

Лежу я в комі. Вже до смерті звик.

Та ніби чую: «Тихо! Обережно…

Несіть в палату», – каже  чоловік.

 

Скривавлену сорочку розрізали,

А кров лилася, мов дощі до діж.

І санітару медсестра сказала:

«Стривай! Повільно! Хрестика не зріж».

 

Напевно, крові втратив цілу діжку…

Коли ж нарешті вгледів білий світ,

Старенький лікар підійшов до ліжка

І тихо мовив: «Ну, герой, привіт!

 

На подвиги не годен в цьому році,

Не поривайся до гвардійських лав.

А народився, мабуть, ти в сорочці,

Якщо ось так клінічну смерть здолав».

 

Так! Я живий! Я більше не вмираю!..

Побачу сонце і Дніпро-ріку!..

Я оберега кращого не знаю,

Ніж мамин хрестик на тугім шнурку.

 


Олег КРАВЧЕНКО

Червень 2015 року.

 

 

Кравченко Олег
Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить: