Колонка автора:

ПРО ПІКЕТУВАННЯ КИЇВРАДИ 5 ЖОВТНЯ 2016 РОКУ

ВЕТЕРАН ПРАЦІ Олег КРАВЧЕНКО ВИСТУПИВ З ПРОПОЗИЦІЄЮ ПРО ПІКЕТУВАННЯ КИЇВРАДИ 5 ЖОВТНЯ 2016 РОКУ. У своєму зверненні до киян на сторінці «ГЛАС НАРОДУ – ПРОБЛЕМИ, ПРОТЕСТИ, ПРОПОЗИЦІЇ» у Фейсбук він пише: 

 

Коли політики та можновладці базікають про децентралізацію, про розширення прав місцевих громад, про розвиток місцевого самоврядування, мені вже просто огидні такі балачки! Яку децентралізацію мають кияни? Який розвиток місцевого самоврядування?! Ліквідували районні ради в Києві за часів Януковича – щоб легше було розкрадати землі  в столиці, легше засипати сміттям та піском озера, озерця, легше вирубати сквери та парки. Після Революції гідності Яценюк, Клічко та інші можновладці  запевняли, що районні ради киянам повернуть. І що ж? ЗБРЕХАЛИ!!!

 

Слід віддати належне маніпуляторам київським самоврядуванням: брешуть вони витончено, маскуючи свої дії удаваною солідарністю з киянами. Щоб «випустити пару в свисток», вони зробили реверанс перед громадою столиці – проведення виборів до районних рад у Києві призначили на березень 2016 року. Але тут Київрада руками завзятих юристів, котрі добре знають, як можна провалити будь-яке розумне діло, прийняла хитромудре рішення, затвердивши положення про вибори, що автоматично робило такі вибори нелегітимними.

Ось як у січні цього року прокоментував підступні маніпуляції можновладців політичний оглядач Олександр Солонько (на сайті kievvlast.com.ua):

 

«Київрада ухвалила рішення, яке спирається на застаріле законодавство про місцеві вибори. Розгляд проекту в другому читанні свідомо затягувався до того часу, поки було ухвалено новий закон, який, разом з тим, ще не був підписаний Президентом та опублікований, тобто не вступив у силу. Більше того, це рішення перебуває у прямому конфлікті із новим Законом «Про місцеві вибори», де прописана чітка градація кількості депутатів місцевих рад залежно від кількості виборців.

 

Так, рішенням передбачено, що Голосіївська, Печерська та Подільська районні ради будуть працювати в загальному складі по 40 депутатів, а всі решта – по 50. Так, наприклад, в Святошинському районі столиці зареєстровано понад 250 тисяч виборців, що означає, що місцева районна рада повинна мати у своєму складі 54 депутати. В Голосіївському районі – майже 175 тисяч виборців, тобто, кількість депутатів має бути  42.

 

Все це робилося цілком свідомо і реалізація рішення про відновлення районних рад опинилося у заручниках політичної кон’юктури.

 

Деякі політичні сили вже озвучили свої позиції. Політична складова питання цілком зрозуміла – найбільше місто країни повинне мати право обирати собі районні ради, як і інші, менші міста з районним поділом. Це не підлягає обговоренню. Представники столичної влади посилаються на «збільшення кількості корупціонерів» та купу інших причин «недоцільності» відновлення райрад.

Проте, небажання представників мерії та деяких депутатів Київради ділитися повноваженнями з районами не міняє того, що відсутність райрад порушує цілу низку фундаментальних принципів функціонування адміністративно-територіальних одиниць.

 

Вони справляють відчутний негативний вплив на здійснення функцій місцевого самоврядування в столиці навіть і без політичних чинників, а суто з практичної точки зору.

 

Адміністративно-територіальні одиниці, в даному випадку – райони у Києві, повинні мати виключну компетенцію, тобто їх повноваження не можуть бути випущені чи передані іншим адміністративно-територіальним одиницям. Це також означає, що органи місцевого самоврядування повинні виконувати свої функції повсюдно. В даному випадку цей принцип було нахабно нівельовано режимом Януковича. І нинішня влада пішла тим самим шляхом.

 

Кожна адміністративно-територіальна одиниця повинна мати ресурсні, кадрові та інфраструктурні можливості для реалізації своїх повноважень. Відсутність районних рад суперечить даному принципу. Це спричиняє відсутність права і спроможності громадами районів реалізовувати свої публічні права та здійснювати місцеве самоврядування.

 

Процес формування бюджету має організовуватися на рівні адміністративно-територіальної одиниці, яка має таку спроможність. Така спроможність в районів є. Райради повинні ухвалювати районні бюджети. Це забезпечить принцип публічної відповідальності за використання публічних коштів. Цей принцип також не виконується. Крім того, інфраструктура для надання соціальних послуг повинна повноцінно функціонувати в кожному районі. Зайве нагадувати, що райони в Києві за кількістю населення перевищують деякі обласні центри України.

 

Крім того, потрібно забезпечити можливість належної комунікації між мешканцями й місцевою владою. Чи можуть 120 депутатів Київради мати повноцінну комунікацію із трьома мільйонами киян? Питання риторичне.

 

В столиці вже п’ять років спостерігається колапс місцевого самоврядування. Ми можемо багато говорити про недосконалість діючої системи, проте вона має функціонувати, а реформування її – це вже завдання законодавця.

 

Не може бути жодних ілюзій щодо об’єктивності того, що відбувається навколо рішення про відновлення райрад у Києві. Процес абсолютно політичний. На одному з пленарних засідань Київради Віталій Клічко заявив, що голосував особисто за скасування районних рад і не бажає їх відновлення, мотивуючи це тим, що не хоче поширення корупції на райони. Схоже, концентрація її в будинку мерії його влаштовує більше…

 

Багато хто нарікає на те, що в районні ради пройдуть місцеві «базарники», комерсанти, які будуть вирішувати власні шкурні питання тощо. Все це залежить тільки від виборця, тож саме йому треба лишити право формувати склад депутатського корпусу в районах. Це вже справа не Клічка чи його депутатів. Це справа киян. Їм обирати і відповідати за свій вибір. Ніхто – ні  президент, ні мер, ні будь-хто інший – не має права вирішувати це питання замість громади, тим більше, у розріз із її інтересами».

 

Що й казати, київська міська мафія в захваті! Та й у Верховній Раді, в уряді знайшлося чимало діячів, солідарних з крутіями, які топчуть чоботами Конституцію України, нахабно, відверто узурпуючи у киян їхнє право на самоврядування.

 

Створення ОСББ, ліквідація ЖЕКів, неоковирні тарифи на комунальні послуги, трахомудія з субсидіями, які спочатку треба вибігати, а потім весь час з’ясовувати, чому в відомствах Мінсоцполітики, Київенерго, Київводоканалу, Київгазу «забувають» враховувати субсидії, сотні  інших проблем водночас звалилися на киян.

 

Хитромудрі нардепи в своїх виступах адресують всі ці «дріб’язкові» (для них!) питання до депутатів Київради. А це означає лише одне: киян хочуть зробити безпорадними вівцями!..

 

ОСББ ще тільки належить створити, а ЖЕКів уже не буде, і якщо прорвало трубу в підвалі, протікає дах, або нема освітлення в дворі, то практично звертатися можна тільки до Київради?! Ну, зверніться, хто може! Я не можу. 320 000 мешканців Оболонського району не можуть. Хто там такий розумний?! Озивайтесь! Покажіть мені того депутата Київради, якому цікаві проблеми нашого будинку, нашого 12-го під’їзду. Мене обурює, як спритна пані з Верховної Ради пояснює в телестудії, яким чином при створенні ОСББ мешканці багатоквартирних будинків можуть  всі складні питання вирішувати за допомогою депутата районної ради. На кого розраховані ці телепоради?.. Принаймні – не на киян.  Районних рад нема, міськрада – надто високо віддалилася від місцевих громад. 

 

Та тут навіть диспетчер комунального господарства району став недосяжним! Коли, скажімо, з міського телефону телефонуєш в диспетчерську службу, півгодини вам грає музика, а автомат радить: «Якщо ви застрягли в ліфті, натисніть цифру 1, якщо у вас вимкнули електропостачання, натисніть 2…»

 

Пане Клічко! Чи Ви, часом, не застрягли в ліфті?.. Натисніть на щось, добре?.. Ось, наприклад, я другий тиждень намагаюсь додзвонитися до диспетчера Оболонського району, щоб ліфт відремонтували. І другий тиждень мені автомат радить – «натисніть 1» - і музичка грає… Розумію мого сусіда по 9-му поверху, інваліда-колясочника, який спересердя (бо ліфт не працює) каже: «Повбивав би цих «новаторів» комунального обслуговування!..» Солідарний з ним, бо й мені в 78 років на дев’ятий без ліфта вже не сила… Лікарі радять моєму сусідові лягти в лікарню, але як на колясці без ліфту з 9-го поверха?! Та й самі лікарі не в захваті від необхідності підніматися до того хворого пішки. 

 

Тарифи захмарні, а обслуговування – ніяке. Майже два місяці не було гарячої води. Натисніть, пане Кличко!.. Ліфт десятий день не працює! Натисніть!.. Скоро зима, а на всьому стояку, де сходи, діряві вікна. Натисніть!..  Немає куди тиснути? Не за рангом звертаюсь? А до кого ж, скажіть, звертатися, коли райони без рад? Якщо ніхто не може нас почути, то треба цим зайнятися міському голові! Не можете? То подайте у відставку! Тим більше, що Ви спочатку виступали перед киянами з заявою, що будете добиватися відновлення рад у районах столиці, а тепер уже висловились проти них. Несолідно!..

 

Чи може мені хтось в цій країні пояснити, чому в Дніпрі, Одесі, Львові, Житомирі або Кривому Розі  районні ради є, а в Києві нема?!     


Ось деякі цифри – для наочності. На 8 тисяч населення в Диканці, що  на Полтавщині, селищна рада є, а на 340 тисяч в Святошинському  або 320 тисяч в Оболонському районах Києва – нема!!! Такі обласні центри України, як Житомир, Івано-Франківськ, Кропивницький, Луцьк, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ужгород,  мають населення менше, ніж у Деснянському районі Києва. Але в названих областях є і районні, і обласні, і міські, і селищні, і навіть сільські ради. І лише райони Києва, міста, яке здобуло Магдебурське право ще в 1494 році, рад не мають! Абсурд? Звичайно, абсурд! Фактично в столиці ліквідовано місцеве самоврядування!

 

Та чомусь наш найбільший авторитет у питаннях місцевого самоврядування та децентралізації, глава уряду Володимир Гройсман цієї кричущої нісенітниці не помічає! Киян і минула влада, й теперішня перетворила на попелюшок.

 

Наостанок – про «логіку» київського міського голови Клічка (і, схоже, з цією логікою погодились і уряд, і Верховна Рада). На думку Клічка, районні ради будуть сприяти корупції. Якщо можновладці справді вважають це підставою для знищення місцевого самоврядування, то хай зроблять ще один крок – ліквідують парламент, бо там є корупція, знищити судову систему – суцільну корупцію, розігнати Генеральну прокуратуру (бо й там ніяк не розберуться, що робити з прокурорами-корупціонерами) і так – аж до адміністрації президента, колишні працівники якої втекли з награбованим за кордон! Хтось скаже – маячня?.. А знищення конституційних основ місцевого самоврядування – не маячня?!

 

Ось чому я закликаю киян вийти 5 жовтня на Хрещатик і пікетувати Київраду з вимогою: ПОВЕРНУТИ РАДИ РАЙОНАМ КИЄВА! Початок пікетування о 17 годині.  

 

Олег КРАВЧЕНКО,

ветеран праці, член НСЖУ.

Кравченко Олег
Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить: