DER BLOCK DES VERFASSERS:

ВІД СУЧАСНОГО РОМАНТИЗМУ – ДО ЗДОРОВОГО ПРАГМАТИЗМУ!

Нещодавно Юрій Романенко написав публікацію "Великий Маниту, спаси Украину!", висвітливши її на інтернет-ресурсі "Хвиля", а також на своїй ФБ-сторінці:

http://hvylya.net/analytics/society/velikiy-manitu-spasi-ukrainu.html

 

Чи не вперше категорично не згоден з автором!!!

Цей текст нагадав мені архівний матеріал археографічної комісії за 1893 рік, з яким я ознайомився при написанні "Історії Волині". Там все аналогічно. Але той аналіз сотворив піп, який був прийшлий! і на місцеве населення дивився як на тубільців!

 

Жоден народ у світі не поніс за всю свою історію такі утиски, репресії, багатомільйонне знищення як українці. І, звичайно, після кожної чергової репресії частина молодого покоління народжувалася уже з геном пристосування, страху. За 300 років «спільного проживання» з "братським російським народом" в українців було відбито дух індивідуалізму. Але кожного разу після утисків і намагання ворогів придушити, знищити нас як націю народ знову і знову підіймався на боротьбу.

 

В останній Майдан практично ніхто вже не вірив. Та ні - люд піднявся! І зробив новий Майдан! І по сей день боронить рідну землю… А те, що українці не стали жорстокими, підступними, а вірять в чудеса, в добро – то, за словами відомого етнолога Е.Гелнера, є «свідченням молодості нації, наявного потенціалу для її розвитку». І навіть більше! Бо ж у кожній країні Західної Європи романтизм сприяв пробудженню національної свідомості як необхідної умови побудови сильної держави.

 

Без ідей, міфів, легенд, які «згадував» чи розробляв романтизм, – держави, в прямому значенні слова, вмирали!

 

Запізнілий романтизм у сучасній Україні – абсолютно ЗАКОНОМІРНИЙ етап для її національного відродження і поступального розвитку. Адже щоразу, коли він зароджувався у минулому, то не досягав переходу на інший, якісно вищий рівень – рівень пробудження національної свідомості переважної частини суспільства, а знищувався при корені чи то царським, чи то радянським урядами. Все це вливалось у хвилю боротьби із сепаратизмом, а пізніше – і боротьби з українським буржуазним націоналізмом!

 

Безперечно, сьогодні нам потрібно пришвидшеними темпами проходити цей підлітковий етап розвитку і виходити на якісно новий рівень – рівень здорового прагматизму. А з цим не посперечаєшся.

 

Що ж стосується відсутності сильного отамана «із залізними яйцями» – то є біда не тільки українців, але й майже усіх сучасних держав. І якщо на Заході ця прогалина компенсується відлагодженою існуючою політичною та економічною системою, то для поступального розвитку України наявність керівників типу Порошенка явно недостатня.

 

І останнє: нічого поганого від запрошення іноземних спеців не бачу. Для пришвидшення позитивного результату від реформ багато країн запрошувало іноземних спеціалістів, які мали суперову освіту або позитивний досвід. Згадати хоча б план Маршала для Європи – із американськими спецами, "чиказьких хлопчиків" у Чилі чи іноземних спеців в уряді Саакашвілі.

 

Інтуїтивно українці саме в іноземцях і вбачають той каталізатор, який пришвидшить необхідну реакцію для утворення нового здорового прагматичного духу нашої нації.

 

Dziobak Volodymyr
Blogs
Alle Blogs
DER BLOCK DES VERFASSERS
Alle Spalten author
Anträge der USU
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Details Vorschläge unterbreiten
Umfrage
{}