Британська компанія Air Fuel Synthesis виробила перше паливо з повітря, використовуючи революційну технологію, яка, на думку її засновників, допоможе подолати енергетичну кризу, повідомила The Independent.
Отримавши перші успішні результати, керівництво компанії оголосило, що сподівається за два роки побудувати більшу установку, здатну виробляти тонну палива на день.
Наразі процес створення палива з повітря перебуває на ранніх етапах і потребує електрики з національної мережі, але компанія вважає, що згодом стане можливим використовувати силу поновлюваних джерел, вітрових електростанцій або приливних гребель.
"Ми взяли вуглекислий газ з повітря і водень із води і перетворили ці елементи на паливо. Ніхто не робить нічого подібного ні в нашій країні, ні за її межами, наскільки нам відомо. Наше паливо здатне працювати в існуючих двигунах. Це означає, що може бути використана наявна транспортна інфраструктура", - розповів глава компанії Air Fuel Synthesis Пітер Харрісон.
Це вже не перша спроба розробників альтернативних видів палива знайти оптимальний шлях його вироблення – раніше паливо вже створювали з людських фекалій, курячого і свинячого жиру, з відходів сільського господарства, а також з відходів кафе і ресторанів та з відходів при виробництві віскі, з водоростей, з вина, зі звичайної російської соломи і з соломи китайської, з деревних грибів, з апельсинів і з соняшникової олії.
Крім того, електрику як вид палива вчені добували з кактусів, фруктових соків, з кока-коли, зі шпинату, а також з води і водню.
До речі, у 2008 році формула створення палива з води була запропонована індонезійцем Джоком Супрарто, однак пізніше він був оголошений шарлатаном, оскільки в його винаході Blue Energy при тестуванні в державному агентстві технологій виявилося звичайне дизпаливо. На відміну від Супрарто, якого розкритикували наукові кола, нинішній британський винахід, на думку спеціалістів, справді може змінити природний і економічний ландшафт світу.
За словами дослідників, ця технологія ідеально підходить для віддалених районів, які мають достатньо джерел відновлюваної енергії, але обмежені можливості для їхнього зберігання.
Спочатку вироблене новаторське паливо передбачається змішувати із звичайним, а у разі успіху експерименту, застосовувати його як повноцінний замінник.
Хоча прототип системи розроблено для виділення вуглекислого газу з повітря, ця частина процесу поки що занадто неефективна з погляду комерційного використання. Проте професор Клаус Лакнер із Колумбійського університету Нью-Йорка зазначає, що висока вартість будь-якої нової технології завжди з часом різко зменшується.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
