загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Не кожен селянин може працювати до 65 років. Треба зменшити пенсійний вік – експерт

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Для того, аби щось зробити на селі, його треба знати, розуміти, відчувати. Gazeta.ua. Дуже актуальне сьогодні питання води. Через погодні умови, що склалися, у багатьох областях пусті криниці. Потрібно робити серйозну державну програму "вода для села". Сьогодні світ практично не користується криницями, скрізь свердловини. А у нас свердловин майже нема. Друге — це газифікація населених пунктів і дороги. У дороги треба вкладати. Від держави лунали обіцянки про централізовані вкладення, збільшення акцизного збору. Коштів зібрали більше, але доріг не стало. Бо районні автодори стали якимись вторинними, третинними.

У селі значно більшою повинна бути роль громад та громадських організацій.Вони мають приймати рішення чи вигідна їй та чи інша пропозиція держави. У місті Ладижин Вінницької області коли зрозуміли, що з проведенням медичної реформи у лікарні нестане родильного та хірургічного відділень, громада на неї не погодилась. Від цього усі лише виграли.

 то: mukachevo.net

Є ще одна проблема, яку всі замовчують - це маленькі віддалені депресивні села. Їх одиниці, але вони є. І тут має бути тільки державна підтримка. Якщо у віддалене село не ходить автобус, повинні бути державні програми, які фінансували б цей маршрут. Насправді це копійки, а не мільярди чи мільйони гривень. Але люди у таких селах обділені навіть цим. Допомогти їм може лише держава і вона зобов'язана це зробити.

Я проти продажу землі. Весь світ працює на оренді і це всіх влаштовує. У 1991 році я потрапив на стажування у США. У фермера було 200 га своєї землі, а 200 в оренді. Я питаю його: "Пол, а чому ти не купуєш тих 200 гектарів, які орендуєш, вони ж продаються?" Він каже: "так, продаються. Але навіщо? Я за ці гроші краще куплю нового комбайна". Ця тема сьогодні цікава купці людей, які хочуть на ній заробити. Що справді нам потрібно — так це новий земельний кадастр, повторна оцінка землі. Нинішня не відповідає її якості. Одна і та сама земля у різних регіонах по різному оцінена. І цим обділені дуже багато людей. Ціна землі значно вища тієї, яку ми маємо на сьогодні з усіма коефіцієнтами. Також потрібно збільшувати орендну плату за користування землею.

На селі потрібно повернутися до того пенсійного віку, який був до цього. Він був правильно прорахований. Не кожна людина на селі сьогодні може пропрацювати до 60-65 років. Створіть такі умови, щоб людина у такому віці могла бути працездатною, тоді проблем нема.

Микола КУЧЕР, директор аграрної компанії "Зернопродукт", кандидат сільськогосподарських

 наук Джерело: Gazeta.ua

До списку новин