загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

"В майбутньому замість скульптур виставлятимуть їхні ілюзії" - художник

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

До 16 грудня триватиме у столичному Мистецькому Арсеналі "Великий антикварний салон". Музеї, галереї та приватні колекціонери виставили старожитності - меблі та твори мистецтва минулих віків. 5 грудня відбулося урочисте відкриття виставки.Gazeta.ua

На гравюрі Далі жіноче тіло пронизане дірками, наче сир. Крізь них бігають миші. Зверху по жінці топчеться чудовисько, наче з картини Ієроніма Босха.

"Ми представляємо оригінальні літографії Сальвадора Далі, - розповіла Марина Мураневич, директор художньо-антикварного салону "Візантія". - Всього їх 50 відбитків, це - 42-й відтиск. Серія називається "Комічні пісні Пантагрюеля" Це ілюстрації до книги Рабле. Всі роботи мають сертифікати. Їх надав Барселонський приватний музей Далі. Наче б то Далі мав рідкісне видання 1567 року, де були схожі ілюстрації. Під враженням створив серію. Відтиск з каменю, оригінальні підписи. Зробив 1973-го. Це приватна колекція київського колекціонера. Гравюри кілька років тому були куплені у Барселоні, має навіть митні чеки. Приблизна оціночна вартість - $ 40 тис. за 25 оригінальних літографій Далі. Далі любив насміхатися над гріхами. Висміював переважно чоловіче самолюбство, честолюбство, любування власним тілом. Ось, бачимо на гравюрі як чоловік запеленаний, наче немовля".

У Арсеналі представили багато старовинних скульптур. Роботу французьких майстрів у формі годинника вподобав київський скульптор Олег Пінчук.

"Антикварний салон подобається тим, що експонати тут - вивірені часом. Кожна картина пройшла певний відбір, - вважає скульптор Олег Пінчук. Нещодавно повернувся з Парижа, де упорядковував каталог скульптур Іоана Георгія Пінзеля для виставки в Луврі. - Мистецтво - це мова. Ця мова - 19 століття. А зараз художники по-іншому висловлюються, думають і працюють. Хоча Анатолій Лимарєв, на творах якого я ріс, чомусь теж став антикварним художником. Хоча не так багато пройшло часу".

"Якщо через 200 років виставлятимуть роботи сучасних митців, збережуться класичні живопис і скульптура. Також з'явиться нове технологічне мистецтво. Ми зможемо бачити на виставках не саму скульптуру, а її зображення. Такі роботи не будуть піддаватися ерозії. Екологічно, щоб не нищити природу - зробити голографію, скульптуру в 3D. Виставити ілюзію скульптури замість скульптури".

Біля картини невідомого майстра із морськими хвилями зупинився 73-річний лікар-травматолог Костянтин Зайченко.

"Ця робота дуже нагадує Айвазовського - тим, як вода просвічується. Він це вмів робити. Ось на сусідній картині море намальовано - ми тільки уявляємо, шо це море. А тут - справжня вода. Це невідомий автор, але всяке може бути. Айвазовський дуже багато малював. Коли їздив в Америку, написав кілька тисяч картин. В світі дуже відомий."

Поруч із реалістичним живописом представлені старовинні ікони.

"Ікони - це було мистецтво, що спозирали прості люди - зауважив Костянтин Ілліч. - Раніше були в церквах, а це пограбували. Це що залишилося - бо все нищили. Один з учнів Бойчука написав портрет селянина. Той мав вираз обличчя - наче йде гроза, гострий ніс. Художник сприйняв це відчуття, що у суспільстві вже готові до зневаги до селянина. Його знищили у 1932 чи 1933 році. А вже після війни Яблонська написала - як казали "Гол как сокол пою и веселюсь" - щасливе життя колгоспників у радісних кольорах. Недавно була виставка Івана Марчука - абстрактні роботи. Відвідувачі приходять і шукають щось подібне до знайомих предметів, наприклад, обриси скрипки. А тут одна жінка розплакалася: "Я в цих картинах бачу апокаліпсис". Тільки одна жінка збагнула його роботи. А він, коли цю серію малював, мав дуже песимістичний настрій. Зобразив свій стан - те що йому роїлося в голові - безпосередньо виливав це рукою в кольорі. Це було малювання правою півкулею."

Квитки на Великий антикварний салон коштують 50 грн. Для відвідувачів виставка відкрита з 6 грудня.

Олена ПАВЛОВА

До списку новин