Поклала гроші у банк, а стала... боржником

Від жінки, яка тримала гроші на депозиті, вимагають повернути... заборгованість за кредитом

Від вкладника до боржника, виявляється, один крок. У цьому переконалася львів’янка Марія Бойко. Жінка, яка тепер переважно мешкає у селі, навідавшись у свою міську квартиру, знайшла у поштовій скриньці повідомлення з банку. У листі йшлося про те, що вона має заборгованість і мусить її терміново сплатити. При цьому ані суми боргу, ані номера кредитного договору, за яким вона начебто має заборгованість, не вказано. Поїхала у головне регіональне відділення, аби з’ясувати, що й до чого, там попросили номер договору. Але ж звідки їй знати, якщо жодного кредиту не брала? Так її і випровадили з відділення, нічого толком не пояснивши. 

«КОЛИСЬ я їздила на роботу в Італію і мала депозит у цьому банку. Але забрала ті гроші ще у 2006 році. Після того жодних рахунків у банках не мала – ні депозитних, ні тим більше кредитних. А тут кажуть, що я щось винна, – каже перелякана жінка. –  Найгірше, що нічого не хочуть пояснити. Може, кредит брала якась інша Бойко, а у базі даних є моя адреса, тому вийшла помилка? А може, хтось на моє ім’я взяв фальшивий кредит. З моєю знайомою так було – вкрали паспорт, а потім виявилось, що на її документи оформили кредит. Вона довела, що підпис не її, але витратила купу нервів і грошей на адвоката і експертизи почерку. А тут взагалі нічого не зрозуміло. Одне діло, якщо хтось взяв на моє ім’я кредит на телефон. А друге діло, якщо моя квартира в заставі, і поки я тут розбираюсь, що від мене банк хоче, її продадуть!».

Сам Сам лист-попередження, який надіс лали жінці, більше схожий на повідом лення від шахраїв, а не від імені одного з найбільших банків. Жодних реквізитів банку – лише логотип. До жінки звертаються “Шановна Бойко”, без імені, по батькові, прізвище написано від руки. На місці номера договору та суми прочерки. Зате є вичерпний перелік того, що їй загрожує, якщо вона терміново не сплатить борг, а витягами з законів. Замість контактного телефону – мобільний, прізвища контактної особи немає – лише ім’я та по батькові.

На перший погляд виглядає, що хтось, прикриваючись банком, хоче взяти жінку “на понт”. Мовляв, зателефонуй на номер, тобі скажуть, куди привезти гроші, і спатимеш спокійно. Та,  налякана історіями про шахраїв, жінка навіть не ризикнула телефонувати на вказаний мобільний. Утім, як з’ясував “ВЗ”, чоловік, чиї ім’я та номер мобільного вказані у повідомленні, справді працівник того банку. Хоча це, звичайно, не означає, що він не може бути шахраєм.

“Це може бути технічна помилка, оскільки великий банк щодня надсилає сотні таких “листів щастя”. А може бути й те, що коли жінка забирала гроші з депозиту, якісь кошти залишились на рахунку. Це могли бути якісь 30 копійок, але за обслуговування рахунку могли нараховувати плату. Так з’явилась заборгованість. Дивно, що у повідомленні немає ані номера угоди, за якою виникла заборгованість, ані суми, ані реквізитів, на які потрібно переказати кошти, – каже фінансовий експерт Олексій Куценко. – У будь-якому разі жінці потрібно звертатись у центральний офіс банку. У листі викласти суть проблеми, додати копію повідомлення, яке вона отримала.

Якщо є документ про закриття депозитного рахунку – додати його копію. Копію листа надіслати в управління захисту прав споживачів, управління НБУ. Якщо це технічна помилка, то все швидко вирішиться. Гірше, якщо хтось скористався документами та уклав фіктивний кредитний договір. Тоді доведеться доводити, що підписи на документах – не її”.

За словами Олексія Куценка, банк вимагав повернути борг навіть у його... восьмирічної дочки. “Коли купив дитині мобільний телефон, відразу ж купили і SIM-картку. Вставили у мобільний – перша смс, яка прийшла на той номер, – було повідомлення з банку з вимогою сплатити борг. Виявилось, один із позичальників вказав цей номер телефону”, – каже Олексій Куценко.

“Чим більший банк, тим більша ймовірність операційних помилок. І не лише помилок. Ось у Чернівцях недавно посадили працівника банку, який знімав кош ти з рахунків клієнтів. Тому цілком може бути, що хтось із працівників скористався даними клієнтки, які вона подавала, відкриваючи депозит, і відкрив фіктивний кредит, – каже голова Асоціації антиколекторів і правозахисників “Ваша Надія” Федір Олексюк. – Раніше були масовими випадки, коли у банку оформляли “ліві” кредити, кошти йшли у кредитну спілку, де відсотки вищі. І ніхто б нічого й не дізнався, якби під час кризи не перестали повертати ці кредити. Тоді банки й виявили сотні фіктивних кредитів. Взагалі, самі банки замішані у багатьох шахрайських схемах. От зараз я веду справу, де клієнт отримав кредит у 25 тисяч доларів, а банк подає документи, де сума позики – 41 тисяча. Тому я б радив жінці звернутись у центральний офіс банку, а якщо не буде реакції, не зволікаючи, подавати заяву у правоохоронні органи. Ігнорувати такі заяви у жодному разі не можна”.