Львів'яни та гості міста цими вихідними спостерігали за справжнім видовищем – у Львові лилася кров та кипіли пристрасті. Кращі лицарі країни з'їхалися до Львова аби помірятися силами на першому відкритому Чемпіонаті України з Історичного Середньовічного Бою. Рейтари в кольчугах і обладунках билися мечами, сокирами та алебардами ранячи себе до крові та набиваючи гулі. За словами організаторів, змагань такого масштабу і спортивного характеру Львів досі не бачив.
Чемпіонат у Львові став останнім етапом відбору 35 бійців до збірної України, які 8-12 травня візьмуть участь у чемпіонаті світу з історичного середньовічного бою "Битва націй" у Франції. Спробувати свої сили та вдачу зїхалися бійці і команди з Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпропетровська, Камянець-Подільська, Кіровограда, Хмельницького, Житомира та Львова. Всього – 90 учасників, які представляли 12 клубів, тож можна було оглянути різноманітні обладунки і зброю. Адже кожна команда займається реконструкцією конкретного періоду та регіону.
Максим Петріщів з клубу "Шарухань" із Харкова виступав в обладунках монгольського воїна 14-го сторіччя, які набагато легші за тогочасні європейські аналоги. Відтак носячи на собі менше броні команда харків'ян була набагато спритнішою за інших закутих в лати лицарів. Проте, коштує таке спорядження недешево. Мінімальний комплект, каже Максим, може обійтися у 1 тис.доларів.
За словами Яреми Іванціва, Голови Львівського історичного клубу "Чорна Галич", загалом на чемпіонаті були представлені зброя та обладунки приблизно 13-15 столітть. Тож окрім європейських лицарів на змаганнях можна було побачити і Руських дружинників, воїнів Галицько-Волинського князівства та Золотої орди, які сходились в боях як один із одним, так і цілими командами – 5 на 5 чоловік, що іноді переростало у справжнє місилово. Лицарі під музику "Рамштайн" гамлесили один одного мечами та сокирами по латах так, що йшли іскри та гнулися шоломи. Під час групових боїв переможцем вважалася та команда, хоча б один учасник якої вистоїть на ногах.
І хоч бої, які проходять на чемпіонаті – спортивного характеру, але аналоги таких турнірів, каже Ярема Іванців, також були в історії.
"Таких групових боїв чітко описаних в історії немає, але подібні змагання між групами бійців могли мати тренувальний характер в рамках середньовічних турнірів. Також на Русі проводились так звані дружні бої, коли воїни з одного війська могли змагатись між собою", - пояснює Ярема Іванців.
Щодо правил двобою у такій номінації, то учасникам зараховують результативні попадання зброєю по противнику. Мечі при цьому не заточені. Заборонені колючі удари і борцівські прийоми. Також не можна торцем щита бити в обличчя, але захвати і прихвати дозволені.
Харків'янин Максим Петріщів зізнається, що займається таким спортом уже 6 років, травми також мав, але каже, без цього не обійтися.
"Травми бувають у будь-якому виді спорта. В мене таке було дуже давно, бо мав не дуже гарне спорядження. А загалом у нас вони нечасті тому що ми всі в обладунках, які добре захищають. Тренуємось все більше, а зброя і обладунки стають все ліпші", - каже Максим.
Валерій ШМАКОВ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
