Цей день в історії/ 10 квітня

1633 — банани, раніше не бачені в Англії, починають продаватися в Лондонському магазині.

1710 — в Англії набрав сили прийнятий у 1709 році закон про авторське право — перший у світі.

1833 — вперше розпочали виробництво сірників. Вони були токсичними — до складу головки входив білий фосфор.

1841 — в Канаді засноване місто Галіфакс.

1849 — американець Волтер Хант запатентував безпечну шпильку.

1864 — у Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда».

1906 — вийшов у світ другий збірник розповідей американського письменника О.Генрі «Чотири мільйони».

1912 — англійський лайнер «Титанік» вийшов у своє перше й останнє плавання.

1917 — на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалене рішення ввести 8-годинний робочий день.

1925 — уперше опублікований роман Скотта Фіцжеральда «Великий Гетсбі».

1938 — ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи.

1967 — винищувач МіГ-23 здійснив свій дебютний політ — це був перший радянський літак зі змінною геометрією крила.

1985 — на екрани Франції вийшов фільм Люка Бессона «Підземка» з Ізабель Аджані й Крістофом Ламбером у головних ролях.

1992 — в Запоріжжі відкритий перший фестиваль мистецтв «Козацькому роду нема переводу».

10 квітня народилися:

1583 — Гуго Гроцій, голландський юрист, державний діяч, один з основоположників міжнародного права.

1651 — Еренфрід Вальтер Фон Чирнхауз, німецький філософ, математик, експериментатор, винахідник європейської білої порцеляни.

1755 — Самуель Ганеман, німецький лікар, засновник гомеопатії.

1766 — Джон Леслі, шотландський фізик-експериментатор і математик, першим запропонував метод одержання штучного льоду.

1838 — Френк Стівен Болдуїн[ru], американський винахідник арифмометра й калькулятора.

1847 — Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, засновник журналістської Пулитцеровської премії.

1865 — Джек Майнер, канадський натураліст, орнітолог, засновник фонду вивчення птахів.

1881 — В'ячеслав Прокопович, український громадський, політичний, державний діяч, педагог, історик, публіцист, член Центральної Ради, голова Ради народних міністрів Директорії УНР, виконуючий обов'язки Президента УНР в екзилі, автор наукових досліджень із історії Києва та сфрагістики.

1898 — Мстислав (Скрипник), український громадський та церковний діяч, Патріарх УАПЦ.

1927 — Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року за розшифровку генетичного коду.

1933 — Віктор Близнець, український прозаїк.

1935 — Нікола Кабіббо, італійський фізик.

1951 — Стівен Сігал, американський актор, режисер, сценарист і продюсер ("В ім'я справедливості", "Наскрізні поранення").