загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Все більше українців жертвують усім заради життя за кордоном

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Наші співвітчизники входять до п'ятірки націй в СНД за емігрантськими настроями.

Марія і Артур Уманські вже більше трьох років живуть в Австралії. Вони знімають невелику, за тамтешніми мірками, квартиру не в найкращому районі. Економлять, багато працюють і не можуть собі дозволити відвідати батьків в Одесі. Переліт на двох їм обійдеться не менше 4500 доларів. Такі витрати їм поки не по кишені.

У соціальному плані в Австралії, в порівнянні з Україною, подружжя Уманських багато втратило: Артур займав провідну позицію в компанії в Одеському порту, Марія - викладала англійську мову в приватному, елітному дитячому садку. Обидва отримували гідну зарплату навіть за київськими мірками. До всіх благ в їхньому розпорядженні власна трикімнатна квартира недалеко від моря. Здавалося б, чого їм ще бажати?

"Ми знали, що нам буде непросто, але переїзд був усвідомленим. Нехай нам буде нелегко, однак наші діти будуть жити гідно", - міркує Артур Уманський. Він запевняє, за три роки життя в Австралії він жодного разу не пошкодував про те, що покинув Україну. Навіть у перші три місяці, коли він не міг знайти постійну роботу, мив підлогу в ресторанах, займався чищенням риби і розвантажував машини.

Привабливі перспективи

Таких прикладів безліч. Заради майбутнього своїх дітей та соціальних гарантій українці готові жертвувати своїм комфортним життям. За даними американської компанії Gallup, понад 15% дорослого населення в 12 країнах колишнього Радянського Союзу бажають мігрувати в іншу країну назавжди. Так, 21% українців хоче залишити Україну назавжди. Більше бажаючих зафіксовано лише у Вірменії (40%) і Молдові (32%). Найнижчий показник в Узбекистані (5%), Туркменістані (6%) і Таджикистані (11%).

Основними причинами бажання мігрувати є економічні фактори. Зокрема, 52% потенційних мігрантів у країнах колишнього СРСР говорять, що вони хочуть покращити свій рівень життя або жити в країні, де більш високий рівень життя. Ще 10% говорять, що вони хочуть отримати хорошу роботу або не можуть знайти роботу в своїй власній країні, ще 13% думають про майбутнє своїх дітей.

За даними дослідження компанії HeadHunter, більшість (91%) висококваліфікованих фахівців з вищою освітою думають про роботу за кордоном, оскільки українську молодь не влаштовує економічна і політична ситуація в країні. І мова йде не лише  про студентів - 30-річні фахівці висловлюють серйозні наміри шукати роботу за кордоном, в першу чергу, в країнах Європи, США та Канаді. 

Найпопулярніші для запланованої трудової міграції - розвинуті західні країни: Європа (63%) і США / Канада (42%). Цікаво, що п'ята частина їде або планує їхати до Австралії, а 14% - до Росії. Менш популярними виявилися Азія (8%), Південна Америка (5%), Африка (3%), хоча і туди знайшлися бажаючі виїхати.

"Переважна більшість респондентів (72%) вважає, що головна причина виїзду молоді на роботу за кордон, це відсутність перспектив гарного майбутнього для себе і своєї сім'ї в Україні. 44% вказали причиною потенційної міграції низький рівень оплати праці, 41% опитаних вважають, що в Україні немає умов для повноцінної реалізації їхніх професійних якостей, а нестабільна політична ситуація здається "коренем зла" для 34% респондентів", - зазначають у HeadHunter.

Втім, наші співвітчизники не лише хочуть там працювати. Останнім часом серед української молоді стало популярним здобувати освіту за кордоном. "Хороші стипендії, престижна освіта, яке відкриє тобі двері в будь-яку компанію в СНД, знайомство з іншою культурою", - перераховує плюси освіти закордоном Аліса Юрківська, студентка Київського політехнічного інституту. Зараз дівчина активно вивчає японську мову. Вона розраховує потрапити в грантову програму японського вишу. 

За інформацією HeadHunter, серед  респондентів, які хотіли б виїхати за кордон на навчання, 71% віддали б перевагу країні Євросоюзу, 21% - США або Канаді, 5% - Австралії і тільки 3% - Росії. "Для більшості потенційних емігрантів величезне значення має вік. Звичайно, краще емігрувати в молодому віці, до 35 років. Українці вважають, що молодь може закордоном домогтися більшого", - вважає Олена Довга, психолог.

Різні умови

Цікавий аспект - практично всі опитані українці усвідомлюють: у чужій країні їм буде складніше як у соціальному, так і матеріальному плані. "Якщо твій тато не олігарх, то ти там будеш найбіднішим студентом - тобі доведеться підробляти, економити, жити в студентському гуртожитку, а не знімати квартиру", - каже Максим Шапошников, студент Королівської академії мистецтв (Бельгія).

Програють українці жителям ЄС в оплаті праці та соціальному статусі. "Якщо ти не знаменитий хірург, оперний співак, художник, рідкісний фахівець у високих технологіях або просто гарний програміст, претендувати на якусь особливо хорошу зарплату, за мірками країни, в яку поїхав, ти не можеш", - розповідає Олександр Кузін, киянин, який  перебрався в позаминулому році до Норвегії.

У Києві у нього була своя невелика будівельна фірма. У Норвегії він працює лижним інструктором. Щоб підробляти, мріє підтвердити там свої водійські права. Але поки це йому не по кишені - водійські курси йому обійдуться майже в чотири тисячі доларів.

 Світлана, дружина Олександра, досі з жахом згадує перше знайомство з соціальною службою Норвегії. "У супермаркеті мій молодший син влаштував істерику - захотів дорогу іграшку: впав на підлогу і розплакався. Звісно, я іграшку не купила і строго його вичитала. Увечері до мене приїхала соцслужба - вони заявили, що я жорстоко поводжуся з дітьми, і пригрозили навіть забрати моїх малюків. Виявляється, хтось із супермаркету їм розповів про інцидент з іграшкою", - розповідає Світлана Кузіна. "Тут багато до чого потрібно звикнути: до великих рахунків за комунальні послуги, до строгості поліцейських, до некомунікабельності місцевих жителів, до особливої ментальності - тут наприклад, в гості до сусіда за сіллю не підеш - просто не зрозуміють, і можуть навіть в поліцію поскаржитись ... Але з іншого боку: тут ти захищений законом, можеш відстояти свої права, і якщо ти будеш багато працювати - ти зможеш забезпечити собі і своїй сім'ї гідний рівень життя, отримаєш гарну пенсію і якісне медичне обслуговування", - переконаний Артур Уманський.

"Я живу у Франції вже сім років і досі не можу звикнути до місцевої ментальності. Наприклад, мені складно зрозуміти, чому я не можу зайти в гості до своїх французьких друзів, завчасно це не обговоривши, якщо буваю в їхньому районі", - каже Вероніка Нилит, колишня харків'янка.

"Переїзд в іншу країну дає ілюзію, що ти можеш все змінити у своєму житті, і коли цього не відбувається або умови життя стають менш комфортні, багатьох чекає розчарування ... Тому вони повертаються назад", - вважає Олена Довга.

До речі, її молодший брат нещодавно повернувся з Голландії, він програміст, їздив на рік туди працювати за контрактом. "Коли я сплатив всі податки, зарплата виявилася меншою, ніж я заробляв в Україні. Оренда квартири в Амстердамі майже вдвічі дорожча, ніж у Києві, комунальні рахунки - це шлях до сімейного банкрутства... Тільки електроенергія мені на місяць обходилася в 40 євро. Продукти там коштували стільки ж, скільки в українській столиці, правда, вони більш якісні, але я не примхливий. Велосипедисти - це просто кошмар для автомобілістів, їм можна все. А на роботі немає дружніх відносин: за запізнення штраф... Мені навіть догану зробили - порахували, скільки я витрачаю часу на каву і сигарети і пообіцяли вирахувати витрачений на куріння час із зарплати", - ділиться враженнями Олександр Довгий.

Більше співрозмовник ТСН.ua експериментувати з країнами не хоче - планує працювати в Україні. "Краще тут добре заробляти і подорожувати по всьому світу. Постійно жити в чужій країні, з іншими законами, без родичів і друзів дуже важко. Європейці ніколи не вважатимуть тебе рівнею, ти завжди для них будеш на кілька щаблів по соціальних сходах нижче"- резюмує Олександр.

Світлана Єрьоміна

До списку новин