Міжнародний день солідарності молоді (повністю — Міжнародний день солідарності молоді в боротьбі проти колоніалізму, за мирне існування).
Міжнародний день проти вівісекції.
1184 до н.е. — відповідно до датування Ератосфена та Аполлодора Афінського, в цей день грецькі воїни змогли пробратись в Трою за допомогою троянського коня.
1333 — коронація Казимира III Великого і його дружини Альдони в Вавельському кафедральному соборі в Кракові.
1558 — королева Шотландії Марія I одружилась з дофіном французьким Франсуа, урочиста церемонія відбулась в соборі Паризької Богоматері «Notre Dame de Paris».
1585 — по смерті Микити Захар'їна, дядька московського царя, країну фактично очолив боярин Борис Годунов.
1646 — укладено Ужгородську церковну унію.
1648 — чотири полки реєстрових козаків повстали проти польської влади і перейшли на бік гетьмана Богдана Хмельницького.
1671 — в Кагальнику схоплено ватажка бунту донських козаків Степана Разіна.
1682 — (14 квітня за старим стилем) в Пустозерському острозі (нині Архангельська область) в земляному зрубі спалений протопоп Авакум та інші провідники старообрядництва. Авакум протестував проти церковних реформ Нікона. Знаменитий адепт «древлего благочестя» написав власне житіє — геніальний твір, який містить опис життя тогочасної Росії.
1704 — в Бостоні почала видаватись Boston News-Letter, перша регулярна газета колоніального періоду США.
1793 — Катерина II видала указ про створення на Правобережній Україні православної єпархії.
1800 — дата заснування Бібліотеки Конгресу США президентом Джоном Адамсом, який виділив 5000 доларів на закупівлю книг.
1833 — в США запатентована газована вода.
1846 — розпочалась Американо-мексиканська війна.
1877 — Росія оголосила війну Османській імперії.
1884 — Грінвіч затверджений як місце проходження нульового меридіану.
1895 — Джошуа Слокам розпочав перше у світі одиночне кругосвітнє плавання.
1900 — вийшла друком основна книга Зиґмунда Фрейда «Тлумачення снів».
1915 — турецька влада починає масові арешти і депортацію вірменської інтелігенції Константинополя Згодом цей день стане днем пам'яті жертв геноциду вірмен.
1916 — початок ірландського «Великоднього повстання» проти англійського колоніального панування.
1918 — на таємній нараді з командуванням німецької армії генерал Павло Скоропадський домовився про підтримку німцями повалення Центральної Ради.
1926 — підписано радянсько-німецький Договір про дружбу та нейтралітет.
1927 — відкриття в Москві першої світової виставки моделей міжпланетних апаратів, механізмів, приладів та історичних матеріалів (тривала 2 місяці).
1940 — Генріх Гіммлер підписав наказ про створення концентраційного табору в Освенцимі.
1945 — італійські комуністи підняли антифашистське повстання на півночі Італії.
1949 — в Києві урочисто відкрито літературно-художній музей Тараса Шевченка.
1953 — англійська королева Єлизавета II надала лицарський титул Вінстону Черчиллю.
1957 — на Державній нараді КНР Мао Цзедун заявив: «Не треба читати багато книг».
1962 — У США здійснено першу телетрансляцію з тихоокеанського узбережжя на атлантичне — телесигнал з Каліфорнії був переданий через перший експериментальний телесупутник «Eco-1» і прийнятий у Массачусетсі.
1981 — представлено перший персональний комп'ютер IBM.
1990 — на орбіту Землі був доставлений Телескоп Хаббла.
1997 — США стали 75-ю державою, котра ратифікувала міжнародний договір про заборону хімічної зброї, підписаний у 1993 році 164-а країнами, він зобов'язував підписантів до 2007 року знищити всі наявні запаси цього виду зброї і промислові потужності з її виробництва.
24 квітня народилися:
1490 — Франциск Скорина, білоруський першодрукар, просвітник.
1533 — Вільгельм I Оранський, перший штатгальтер Голандії, граф Нассауський і принц Оранський.
1581 — Вінсент де Поль, французький монах, католицький святий.
1620 — Джон Гронт, англійський статистик, засновник демографії.
1706 — Джованні Батіста Мартіні, італійський композитор, вчитель Й. К. Баха, Моцарта, Глюка і М. Березовського.
1743 — Едмунд Картрайт, англійський винахідник механічного ткацького верстата.
1791 — Микола Олександрович Бестужев, декабрист, історик російського флоту, художник.
1817 — Жан Шарль де Маріньяк (Jean Charles Galissard de Marignac), швейцарський хімік, винахідник ітербію.
1845 — Карл Фрідріх Георг Шпітелер (Carl Friedrich Georg Spitteler), швейцарський письменник, романіст, есеїст, лауреат Нобелівської премії 1919 року.
1880 — Гідеон Сундбек, винахідник застібки-блискавки.
1881 — Павло Якович Павлінов, живописець, майстер ксилографії.
1901 — Божко Сава Захарович, український письменник.
1905 — Роберт Пенн Воррен (Robert Penn Warren), американський письменник та поет.
1924 — Франко Манніно (Franco Mannino), італійський композитор і диригент.
1936 — Ернст Цюндель, (Ernst Zündel), німецький публіцист, ревізіоніст Голокосту.
1952 — Жан-Поль Готьє (Jean-Paul Gaultier), французький модельєр. Після роботи у П'єра Кардена (Pierre Cardin) створив в 1978 свою першу колекцію.