Цей день в історії/ 26 квітня

Всесвітній день інтелектуальної власності (World Intellectual Property Day).

Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

1164 — у Владимирі князь Андрій Боголюбський побудував на взірець київських Золоті ворота і завершив будівництво оборонних мурів довкола міста.

1289 — єгипетські мамелюки захопили Тріполі.

1478 — під час меси в кафедральному соборі вбили правителя Флоренції Джуліано Медічі, однак його брат Лоренцо відбив напад і, очоливши війська, придушив спробу перевороту.

1514 — польський астроном Микола Копернік провів своє перше спостереження за Сатурном. На підставі цього і наступних спостережень він зробив висновок про геліоцентричний принцип побудови Сонячної системи.

1607 — на мисі Генрі (Вірджинія) здійснили висадку перші в Америці англійські колоністи.

1755 — урочисто відкрито Московський університет в будівлі Аптекарського дому біля Воскресенських воріт в Москві.

1783 — тринадцятилітний Людвіг ван Бетховен призначений музикантом клавішних інструментів придворного оркестру в Бонні.

1828 — Росія оголосила війну Османській імперії.

1840 — з друку вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

1848 — Весна народів: повстанські війська в Польщі відмовились скласти зброю і демобілізуватись.

1860 — в Канаді створено батальйон волонтерської міліції, який в майбутньому став першим полком канадської регулярної армії.

1863 — в петербурзькому Маріїнському театрі відбулась прем'єра опери українського композитора Семена Гулак-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Лібрето написав сам Семен Степанович, він же і виступив в головній партії хвацького козака-підкаблучника Карася.

1912 — створено перший в російській і світовій мультиплікації об'ємний мультфільм «Прекрасна Люканіда» (автор фільму В. А. Старевич).

1918 — в Україні запровадили німецькі військово-польові суди.

1921 — в Лондоні на вулицях з'явився перший поліцейський патруль на мотоциклі.

1923 — принц Йоркський Альберт одружився з Єлизаветі Боус-Лайон, нині англійській королеві-матері.

1926 — Сталін в листі до Кагановича розкритикував націоналістичну політику Хвильового і Шумського в Україні.

1933 — в Німеччині створено таємну поліцію, Гестапо, сформовану на основі політичного і розвідувальних відділів пруської поліції.

1936 — в радянській міліції введені звання.

1939 — уряд Великобританії прийняв закон про обов'язкову військову службу.

1942 — Адольфа Гітлера проголосили «верховним суддею Райху», тож він отримав право видавати закони самостійно.

1945— Україна увійшла до складу ООН як член-засновник.

1962 — запущений у космос англо-американський супутник «Ariel», перший в історії міжнародний об'єкт у космосі.

1965 — указом Президії ВР СРСР 9 травня (День Перемоги) оголошений неробочим днем.

1978 — розпочалось будівництво найдовшого в Росії Північно-Муйського тунелю.

1986 — о 1 год. 23 хв. за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

1989 — під час мітингу пам'яті жертв Чорнобиля у Львові вперше замайоріли синьо-жовті прапори.

1991 — Верховна Рада РФ прийняла закон «Про реабілітацію репресованих народів», в якому передбачалась територіальна реабілітація.

1998 — в Г'юстоні (США) барбадосець Рон Кінг провів наймасовіший в історії сеанс одночасної гри в шашки, зігравши з 385 супротивниками і вигравши в усіх.

2001 — ВОІВ встановила Всесвітній день інтелектуальної власності.

26 квітня народилися:

121 — Марк Аврелій, римський імператор (161-180), філософ.

1573 — Марія Медічі, королева Франції (1600-1631), дружина Генріха IV, мати Людовика XIII.

1710 — Томас Рід, засновник шотландської школи філософії «здорового розуму».

1812 — Альфред Крупп, німецький промисловець і винахідник, найбільший постачальник зброї своєї епохи.

1840 — Петро Петрович Алексєєв, хімік-органік, професор Київського університету.

1876 — Артур Меллер ван ден Брук, німецький історик, критик, ввів термін «третій рейх», що нацисти взяли для найменування своєї держави.

1879 — Ерік Кемпбелл, комічний актор епохи німого кіно, знаменитий «Голіаф» Чапліна.

1887 — Іван Петрович Кавалерідзе, український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист.

1889 — Людвіг Вітгенштейн, австро-англійський філософ і логік, представник аналітичної філософії.

1890 — Микола Костянтинович Зеров, український поет, літературознавець і перекладач.

1900 — Чарльз Ріхтер, американський фізик і сейсмолог, розробив шкалу для оцінки сили землетрусів.

1932 — Франсіс Лей, французький композитор, автор музики до фільмів («Чоловік і жінка», «Історія кохання»).

1940 — Джорджо Мородер, італійський композитор, один із «батьків» музики диско.

1943 — Петер Цумтор, швейцарський архітектор, лауреат Прітцкерівської премії 2009 року.