загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Музей – пам’ять поколінь

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Історія Михайлівського районного краєзнавчого музею почалася 24 червня 1960 року, коли районна рада депутатів трудящих ухвалила рішення «Про створення самодіяльного районного музею у селі Михайлівка».

Цим рішенням була створена рада в кількості 20 чоловік. Очолив її місцевий краєзнавець Дем’ян Єлисейович Онопрієнко, який майже тридцять років свого життя присвятив збиранню експонатів, створенню та роботі краєзнавчого музею.

Через чотири роки їхньої роботи у приміщенні будинку культури був відкритий Михайлівський історично-краєзнавчий музей на громадських засадах. Але й після цього діяльність ради не припинялась. Очолювана Дем’яном Єлисейовичем, вона продовжувала активно вести дослідницьку та пошукову роботу, поповнювались фонди музею, його експозиція.

Від моменту заснування закладу і до своєї смерті Д.Є. Онопрієнко не припиняв безкорисної праці на ниві музейної справи. Він завжди був його душею. Постійно вів листування, працював у архівах Запоріжжя, Мелітополя, Сімферополя та інших міст. Крім пошукової роботи, Дем’ян Єлисейович активно популяризував історію рідного краю серед населення району: зустрічався з учнівською молоддю, трудовими колективами, публікував історичні екскурси в районній газеті.

Віддаючи данину пам’яті й поваги Дем’яну Єлисейовичу Онопрієнку, рішенням Михайлівської ради народних депутатів від 12 травня 1993 року районному краєзнавчому музею було присвоєне його ім’я.

За досягнення значних успіхів у створенні експозицій, що відображають історію краю, значну масову роботу з патріотичного виховання молоді, трудящих, за збирання експонатів матеріальної та духовної культури Михайлівському районному історико-краєзнавчому музею Постановою колегії Міністерства культури УРСР від 26.01.1968 р. присвоєно найменування «Народний музей».

Гортаючи книгу відгуків, одним із перших зустрічаєш запис, що належить академіку АНУВЦР, Голові товариства Знання УРСР Овчаренку: «Прекрасне починання в створенні музею мусить стати прикладом для всіх районів Республіки...».

Далі є запис відомого поета Миколи Лиходіда: «Історія Михайлівського краю, краю буйнокрилих садів і широких полів – це історія України. У цих залах прекрасного Михайлівського музею наче розмовляють між собою дві епохи – учора й завтра. Познайомившись з героїчним учора проймаєшся любов’ю до героїв сьогодення – михайлівських садівників і хліборобів, славних земляків, які живуть у світі моїх думок і житимуть вічно». Всіх вдячних відгуків неможливо навести, вони пронизані вдячністю до людей, які створили музей, які працювали в ньому.

Минали роки... Музею стало тісно в кімнатах будинку культури. І тоді рішенням виконкому райради депутатів трудящих йому передали будівлю виконкому. Цей будинок збудований ще в 1901 році. У різні часи в ньому працювала волосна управа, а з 1917 року тут діяли різні органи місцевої влади. 8 травня 1977 року саме в цьому приміщенні музей відкрив свої двері для відвідувачів.

За роки роботи Михайлівський районний краєзнавчий музей відвідали близько 350 тисяч чоловік. Тут побували делегації з Угорщини, Польщі, Франції, Бельгії, Індії, Мексики, Чилі, США, Ізраїлю та інших країн. Сьогодні його експозиція складається з трьох відділів: природи, історії краю та відділу сучасності. Крім цього, тут працює виставковий зал.

Зібрання музею дають змогу простежити найхарактерніші риси тієї чи іншої історичної епохи. Вони відтворюють минуле, культурні традиції, духовні цінності, повсякденне життя та побут народів, які проживають на теренах району. Загальна кількість основного та науково-допоміжного фондів складає близько 12 тисяч одиниць зберігання. Крім того, існує архівна група, яка налічує 136 архівних справ, які включають понад дві тисячі документів та фотоматеріалів.

Зараз у музеї діють постійні і тимчасові виставки: «Їх іменами названо», «Історія державного герба України», «І пішли назавжди...», «З Михайлівської бувальщини», «Музей – пам’ять поколінь» та інші. Працівники намагаються впроваджувати нові форми музейної роботи. Це і проведення акцій «Подаруй музею експонат» та «Ніч у музеї», і популяризація через Інтернет, розробка нових форм екскурсійної роботи тощо.

Колектив районного музею хоч і невеликий, але відповідальний, із любов’ю та сумлінням ставиться до своїх обов’язків, намагається з ініціативою ставитися до роботи задля досягнення загальної мети – побудови сильної, незалежної, цивілізованої держави з мелодійною назвою Україна.

Ольга КАЛУГІНА

До списку новин