загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Українці втратили інтерес до валюти ненадовго

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Національний банк України повідомляє, що у квітні цього року вперше за довгий час українці купили у банків менше валюти, ніж продали.

У НБУ кажуть, що це - результат заходів, спрямованих на стабілізацію валютного ринку і на приборкання надмірного попиту українців на валюту.

Одночасно Нацбанк вирішує подовжити обов'язковий продаж валютної виручки. Цей крок, як і низка інших, на думку оглядачів, свідчать, що затишшя на валютному ринку є лише тимчасовим.

За даними НБУ, у квітні населення продало банкам валюти на 118 млн доларів більше, ніж купило у них. Ще у березні ситуація була іншою - тоді було куплено на 3 млн доларів більше, ніж продано.

Утім, про падіння інтересу українців до валюти у НБУ вже говорять кілька місяців, і пояснюють це Клацнутизапровадженими банком заходами, спрямованими на стабілізацію роботи валютного ринку.

Зокрема, йдеться про "паспортизацію" купівлі готівкової валюти, обмеження суми операції з обміну, введення обов'язкового продажу половини валютної виручки експортерів, до яких Нацбанк вдався у другій половині 2012 року, коли українська економіка та експортні надходження стали скорочуватися, а попит на тверду валюту та курс долара почали зростати.

Проте зменшення кількості операцій купівлі-продажу валюти через банки не обов'язково означає, що українці і справді втратили інтерес до доларів та євро.

Стабільність = нові запозичення+зменшення доходів

"Населення зараз не очікує миттєвого ослаблення гривні, як це було наприкінці минулого року. Крім того, важливо зрозуміти, що значна частина валюти йшла на "сірий імпорт". Через те, що в країні рецесія з другого півріччя минулого року і зростання доходів населення уповільнилося, малий бізнес, який займався такими операціями, скоротив свої обсяги роботи",- каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Олександр Крамаренко, головний редактор "Деньги.UA" звертає увагу і ще на кілька факторів, - як на рівні готівкового продажу валюти населенню, так і на рівні держави:

"У квітні, перед святами, люди мали певні витрати, і, відповідно, менше витрачати на купівлю валюти. Крім того, у першому кварталі уряд разом із Нацбанком розмістили великі облігаційні позики у валюті. Тобто, вони залучили валюту через борговий механізм", - каже Олександр Крамаренко.

Олександр Жолудь погоджується із тим, що запозичення на зовнішніх ринках - як державні, так і корпоративні - забезпечили певний притік валюти до країни, навіть попри падіння експорту та відсутність кредитів від МВФ.

Все це відбувається на тлі скорочення валютних витрат. Передусім, йдеться про значне скорочення імпорту російського газу, за який Україна також розраховувалася твердою валютою. Проте так само, як зменшення імпорту газу є лише тимчасовим вирішенням проблеми, так і стабільність гривні при уповільненні економіки є лише тимчасовим досягненням, вважає експерт.

 

Відкладена криза?

Непрямим підтвердженням, що цього побоюються і у Нацбанку, може бути і рішення НБУ про подовження до 19 листопада 2013 року обов'язкового продажу половини валютної виручки, запроваджений наприкінці минулого року, аби підтримати стабільність на валютному ринку та курс гривні.

Як повідомила директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, це рішення було ухвалене "із урахуванням позитивних результатів, досягнутих в результаті застосування цього заходу: скорочення попиту на валюту та підвищення ритмічності надходження валюти на міжбанківський ринок без ущемлення дії ринкових механізмів".

Виглядає, що або масштаб позитивних результатів не задовольнив Нацбанк, або ж у Нацбанку побоюються, що скасування обов'язкового продажу частини валютної виручки призведе до того, що валютні резерви країни знову почнуть скорочуватися.

"Адміністративні заходи, безумовно, допомагають. Ми бачили, як у другій половині минулого року Нацбанк щомісяця виходив на ринок і продавав частину своїх валютних резервів, аби підтримати стабільність курсу гривні, а за перші чотири місяці цього року, хоч і на якісь 100 мільйонів, але Нацбанк наростив свої резерви, - каже Олександр Жолудь. - Але в цілому, головна проблема полягає у тому, що є сталі обсяги газу, які Україна споживає впродовж року навіть під час кризи. І те, що ми зараз закуповуємо менше газу, свідчить лише про те, що до кінця року ми будемо змушені закуповувати його більше. Відповідно, на це нам десь треба буде взяти гроші. Тому теперішню рівновагу на валютному ринку я вважаю лише тимчасовим явищем".

Олександр Крамаренко також вважає, що кризу на валютному ринку просто відкладено у часі.

"Насправді ситуація не стабілізувалася, і наші люди, може, через міркування самозбереження, є більш спокійними, ніж вони могли б бути за подібних обставин. Зараз уряд разом із Нацбанком делегував валютну кризу своїм наступникам. Це є тимчасовий передих, і ми матимемо проблеми, але пізніше", - каже головний редактор "Деньги.UA".

Він також звертає увагу на ще одну відкладену проблему, яку нині Нацбанк також перераховує серед своїх досягнень, - зростання гривневих депозитів, яке відбувається не так через зростання довіри українців до гривні, як завдяки різкому зростанню відсотків за гривневими депозитами, які банкам рано чи пізно доведеться виплачувати.

Анастасія Зануда

До списку новин