Приходять повідомлення від банку, клієнтом якого ти ніколи не був. На зразок: “Ви зробили покупку на 400 гривень...” І так — по декілька разів на день. Що робити?
Про “sms-атаку” кореспонденту “ОГО” розповіла рівнянка Світлана Г. Жінка просила не називати прізвища — вона і без того налякана: як багато хто з людей старшого віку, регулярно дивиться телепередачі про те, як обманюють людей у наш час. Тому й переймається, чого це раптом щодня дізнається про якісь операції, які здійснені з допомогою її картки. Картки, яку ніколи не замовляла і не отримувала. Та й про існування банку, який надсилає повідомлення, раніше навіть не чула.
- Телефонувала до банку, щоб вони відключили послугу, але вони відмовились це робити, поки не назву паспортних даних, - каже пані Світлана. - А я боюсь, що за моїми серією та номером паспорту на мене оформлять чийсь кредит.
Проводимо журналістський експеримент: заходимо на сайт банку, телефонуємо на номер безкоштовної “гарячої лінії”. Представляємось нашою героїнею. Просимо припинити розсилку повідомлень про покупки та обіги коштів, адже пані Світлана не є їх клієнтом. Відповідь отримуємо ту саму, що й героїня статті: назвіть свої паспортні дані - тоді ми зможемо припинити розсилку. Просимо паузу для роздумів — і телефонуємо в управління Національного банку України в Рівненській області.
В управлінні Нацбанку нам підтверджують: банк не має права вимагати називати паспортні дані, адже база клієнтів складається за прізвищами, і щоб перевірити, чи людина справді є клієнтом банку, паспортні дані не є обов'язковими. Також в облуправлінні НБУ нам дають номер юриста, який має дати правову оцінку цього питання.