загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Вже сьогодні, фестиваль "Волинське Віче"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Фестиваль народних промислів, традиційної культури та історії Волині

«Волинське віче»

Рік перший. Волинський серпанок

6–7 липня 2013 року

Цьогорічний фестиваль присвячено популяризації ручного ткацтва й історично приурочено до Литовської доби в українській історії. Середньовічне місто — з його простими мешканцями і воїнами, ремісничими цехами та ярмарками, забавами та піснями, музикою і побутом, одягом і атмосферою — перенеслося з глибини віків у сьогодення. У фестивалі беруть участь найкращі фахівці в галузі ручного ткацтва, народні майстри інших напрямів, а також люди, які займаються відтворенням середньовічних ремесел, побуту, зброї, обрядів, музики. Уся програма побудована на українському матеріалі, тож сприяє глибшому розумінню історії та культури як Волині зокрема, так і України в цілому.

Фестиваль складається з двох етапів:    6 липня — Ткацький день у м. Радивилів    7 липня — Історичний день у с. Пляшева    Ткацький день    6 липня, м. Радивилів

Уперше в історії сучасної України зібрано та залучено до обміну досвідом провідних майстрів, які займаються ручним тканням. Мистецтвознавці та викладачі профільних вишів під час спілкування за «круглим столом» розглядають актуальні питання розвитку етнічних народних ремесел на сучасному етапі. Весь процес ткацтва — від оброблення рослин, прядіння і фарбування нитки та до ткання готового виробу — показано протягом фестивалю. Основна частина першого дня фестивалю «Волинське віче» — це теоретико-практичний семінар «Ручне ткацтво: історія та сучасність», який присвячено професійному спілкуванню майстрів і менеджерів етнопроектів. Семінар відбувається на базі майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині» у м. Радивилів. У програмі — лекції та майстер-класи, дотичні до теми історичного текстилю, а саме:

·         Юрій Мельничук, завідувач сектору «Тканини», заступник генерального директора з науково-фондової роботи у музеї ім. Івана Гончара, читає лекцію на тему «Семантика українського орнаменту»;

·         Алла Українець, завідувачка відділу етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею, читає лекцію «Зародження та історія ручного ткацтва на Рівненщині»;

·         Галина Стельмащук, авторка низки досліджень з історії костюма, доктор мистецтвознавства, професор, член Спілки художників України, розповідає про «Регіональні особливості українського народного одягу»;

·         Олена Никорак, доктор мистецтвознавства, професор Львівської академії мистецтв, читає лекцію на тему: «Волинські тканини — основа творчої інтерпретації»;

·         Марія Назарчук, викладачка кафедри дизайну ЛНТУ, читає лекцію «Колір як ключовий аспект давнього ткацтва Волинського Полісся»;

·         майстриня Любов Горак проводить майстер-клас «Основи початкового процесу у тканні – снування».

Завершальне дійство першого дня фестивалю — Купальська хода. До уваги відвідувачів — давні звичаї святкування Івана Купайла від гурту «Володар» (Україна) та клубу історичної реконструкції «Дайнава» (Білорусь).

Історичний день 7 липня, с. Пляшева

У с. Пляшева Радивилівського району в другий день фестивалю постало справжнісіньке середньовічне місто. Кожен відвідувач «Історичного дня» може побачити й відчути, якими були волинські землі у складі Великого князівства Литовського. Атмосферу відтворено до дрібниць: «жителі міста» в історичному одязі, реконструкція тодішнього побуту, звуки середньовічної музики, навіть смак тогочасних традиційних страв. Крім цього, до уваги відвідувачів — розмаїта програма майстер-класів з давніх ремесел, мистецтв і галузей військової справи. Не території фестивального середньовічного міста діють три цехи: кобзарський, ковальський і ткацький, де постійно тривають тематичні дійства і майстер-класи для всіх охочих. Водночас представлена зона військової справи, з історичними таборами, бойовищем і лучним тиром, де вчать середньовічному фехтуванню та стрільбі з лука. А для більш романтичних відвідувачів протягом усього дня відбуваються майстер-класи з історичного танцю, автентичного співу та ритуально-обрядових пісень. Чимала увага в «Історичний день» фестивалю приділена ремеслам — невід’ємній частині життя середньовічного міста. Оскільки провідна тематика цьогорічного фестивалю — ткацтво, то велика кількість майстер-класів присвячена різноманітним аспектам саме цієї галузі. Як обробляли рослинні матеріали для ткання, як ткали нитку, як її фарбували природними барвниками, як виготовляли тканину й рушники, якими швами послуговувалися та навіть яких пісень співали під час традиційного ткання — усе це правдиво відтворено на фестивалі. Також для гостей середньовічного міста проводяться майстер-класи з гончарства, лозоплетіння, соломоплетіння, створення дерев’яної іграшки, оберегів із трав. Окремо передбачено спеціальну дитячу програму. Дітлахи співають і танцюють традиційних пісень і танців, грають в етно-ігри, вчаться ткати, роблять ляльки-мотанки, ліплять свищики, розмальовують дерев’яні іграшки, а старші мають змогу опанувати основи ковальства, історичного фехтування та стрільби з лука. Водночас для наймолодших відвідувачів віком до 3 рочків діє спеціальна ігрова творча зона — територія казок, малювання і ліплення. А ввечері на відвідувачів чекає святковий концерт за участі найкращих виконавців середньовічної музики та давніх народних пісень — гуртів «Родинонька» (Україна), «Зілля» (Україна), Testamentum Terrae (Білорусь), «Стари Ольса» (Білорусь).

Волинський серпанок

Назву цьогорічного фестивалю обрано не випадково. Серпанкове полотно — це легка напівпрозора тканина, що в давні часи була мрією українських дівчат. У неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксована на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області. Уперше за 100 років в Україні було здійснено реконструкцію серпанкового строю! У межах підготовки до фестивалю «Волинське віче. Рік перший. Волинський серпанок» проведено унікальні презентації одягу, пошитого зі справжнього серпанку: 26 червня у київському музеї Івана Гончара та 5 липня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в м. Радивилів. До уваги відвідувачів на презентаціях було представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із с. Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї. Крім цього, на презентаціях показали сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна — весільне вбрання в етнічному стилі. Майстриням знадобилися три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX ст. Відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавою задачею і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».

Оргкомітет

До списку новин