Від 1 січня 2014 року латвійці відмовляться від своєї національної валюти. У Брюсселі міністри фінансів єврозони дали Ризі остаточний дозвіл перейти на євро. На їхню думку, Латвія для цього відповідає всім критеріям, тобто не має великих боргів та надмірного бюджетного дефіциту, а також тримає інфляцію в розумних межах. А ще 3–4 роки тому, до суворих обмежень витрат та «оздоровчих» економічних програм, ця країна перенесла потужний кризовий удар.
Латвія, яка разом із Румунією та Болгарією все ще перебуває серед найбідніших країн ЄС, на початку наступного року вступить до привілейованого клубу країн зони євро. Втім, остання фінансово-економічна криза засвідчила, що мати в обігу євро – це, насправді, не завжди привілей. Скажімо, поляки, які прагнули відмовитися від своїх злотих на користь євро, нині через кризу, яку називають часом «грецькою», часом – «борговою», відклали цю ідею десь аж на кінець цього десятиліття.
Тим часом балтійські країни вбачають у приєднанні до єврозони гарантію стабільності й процвітання. Тому після Естонії, що перейшла на євро два роки тому, нині настала черга Латвії. Третя держава Балтії – Литва – планує відмовитися від національної валюти на користь євро у 2015 році. На відміну від сусідів, литовці ще не досягли достатньої економічної, фіскальної та фінансової стабільності.
Криза 2008–2009 років боляче вдарила по економіці Латвії – цієї невеликої балтійської держави. Однак, завдяки велетенським зусиллям уряду в економічних заощадженнях за підтримки МВФ та Євросоюзу, в Латвії минулого року було зафіксоване найбільше зростання економіки серед всіх країн співдружності. Таку ж позитивну статистику латвійцям і на цей рік прогнозує єврокомісар із валютної політики Оллі Рен.
Міністри країн єврозони у вівторок, 9 липня, визначили й обмінний курс: за один євро даватимуть приблизно 0,7 лата.
До єврозони зростає довіра – прем’єр-міністр Латвії
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс після доброї новини з боку представників єврозони заявив, що з переходом на євро очікує для своєї країни ще більшої інвестиційної привабливості. Тому, вважає він, нині – успішний день і для Латвії, і для всієї єврозони.
«Єврозона демонструє впевненість у тому, що не зважає на тривоги, спекуляції та занепокоєння щодо її подальшої долі. Декілька років тому навіть лунали спекулятивні заяви про можливий розпад зони євро. Натомість вона вживає заходи для подолання фінансово-економічної кризи. І навіть більше: до єврозони зростає довіра, і вона розширюється», – зазначив лідер Латвії.
Минулого тижня резолюцію про приєднання Латвії до єврозони переважною більшістю голосів підтримав Європейський парламент. При цьому Ризі дали дві рекомендації: зменшити частку тіньової економіки та збільшити енергетичну незалежність країни.
Більша частина населення не хоче євро – опитування
Значно менше ентузіазму у цьому сенсі висловлює Європейський центральний банк. Він дав згоду на приєднання латвійців до євро, але попереджає, що джерелом занепокоєння залишається витривалість економіки цієї країни на довгостроковий період. Характерно, що, згідно із соціологічними опитуваннями серед латвійців, 52 відсотки населення висловлюється проти переходу на євро, а повністю підтримують цей крок лише 22 відсотки респондентів. Пересічні латвійці, що з наступного року отримуватимуть зарплати й пенсії у євро, занепокоєні можливим зростанням цін, як це спостерігалося у всіх попередніх країнах єврозони.
Тим часом місцеві політики та експерти переконують, що вступ до єврозони – це одне з найпомітніших досягнень Латвії з часів її незалежності, й стоїть в одному ряду з приєднанням до ЄС і НАТО. Це ще раз підкреслює відданість латвійців європейським цінностям та культурі, заявляють вони.
Віталій Єреміца
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
