Перемогти старість

У XX столітті медицина зробила грандіозний прорив, було створено безліч ліків, вакцин, винайдені різні способи оперування, лікарі навчилися пересаджувати цілі органи. Все це дозволило значно збільшити середню тривалість життя людини. У розвинених країнах основною причиною смертності починає ставати старіння. Незважаючи на всі досягнення медицини, зупинити або навіть значно уповільнити старіння вчені досі не можуть,  але дослідження в цій сфері йдуть повним ходом - правда, поки що в основному на тваринах.

Тривалий час популярною сферою досліджень було вивчення потенціалу стовбурових клітин. Вони можуть розмножуватися, а і саме з їх допомогою відбувається утворення всіх органів в ембріонах. Вони використовуються в лікуванні ряду травм і захворювань, і як з'ясували вчені з Гарварду, можуть «звертати назад» вікові захворювання, такі як склероз. Вчені впевнені, що стимулювання генерації власних стовбурових клітин набагато ефективніше, ніж пересадка донорського матеріалу.

Один із перспективних напрямків у боротьбі зі старінням - генна інженерія. Ряд досліджень вже показав, що змінюючи певні гени тварин, можливо збільшувати тривалість їх життя, але до цих пір подібні процедури проводилися тільки на ембріональній стадії розвитку, що мало застосовно у випадку з людиною. Вчені ж з Іспанського центру вивчення раку провели першу в світі успішну терапію проти старіння на дорослій тварині. В результаті генної терапії піддослідні миші, які піддалися процедурі в дорослому віці , прожили в середньому на 24% довше, ніж звичайні миші, старіючі миші, показали найгірший, але теж значний результат в 13% збільшення тривалості життя. Процедура полягала у введенні мишам генетично модифікованого вірусу, вірусні гени якого замінені на ензим теломерази - ферменту, який відповідає за відновлення кінцевих ділянок хромосом (теломеров). Теломери захищають хромосоми, однак при кожному діленні клітини теломер скорочується, і врешті-решт стає занадто коротким і не виконує своїх функцій. У результаті клітина втрачає здатність ділитися - і, на думку багатьох вчених, це є одним з найважливіших факторів, що впливають на старіння. Теломераза ж призупиняє укорочення теломерів, а іноді навіть відновлює їх, дозволяючи тим самим клітці продовжувати ділитися. У клітин дорослої людини теломераза відсутня, за винятком стовбурових і ракових клітин. Ймовірно, саме теломераза відповідальна за «безсмертя» ракових пухлин, тому розробка технологій проти старіння на основі теломерази поки не надто активна, через небезпеку розвитку ракових пухлин. Експеримент з вірусом не показав ніякого збільшення ймовірності ракових захворювань у мишей. Крім того, вчені Іспанського центру вивчення раку особливо обережно підійшли до вибору вірусу-переносника теломерази - це непатогенний штам, вже застосовувався в лікуванні гемофеліі і захворювань ока. Унікальність цього методу в порівнянні з попередніми спробами зупинки старіння за допомогою теломерази полягає в тому, що досить одноразової процедури і проводити її можна навіть в зрілому віці - коли це необхідно. Зрозуміло, біологія мишей сильно відрізняється від біології людини, вже хоча б тому, що миші продовжують виробляти теломеразу протягом усього життя. Поки невідомо, чи зможе ця технологія дійсно знайти застосування в якості захисту від старіння, однак автори впевнені, що це зможе як мінімум знайти ліки від хвороб, пов'язаних з укороченням теломеров. Вчені відділення медицини Нью-Йоркського університету впевнені, що активність теломерази можна контролювати «зсередини», на генетичному рівні. Вони виявили, що група чотирьох генів AUF1 відповідає за активацію теломерази, і в той же час за контроль запальних процесів. Таким чином, один ген відповідає одночасно і за процес ділення здорових клітин - а отже, і за старіння - а так само і за розвиток або, навпаки, придушення ракових пухлин.

Ще одна перспектива в боротьбі зі старінням - гіалуронова кислота. Вчені з Рочестерського університету в Нью-Йорку зараз активно вивчають властивості гіалуроната, досліджуючи біохімію обмінних процесів голих землекопів, гризунів, що живуть до 30 років - у десять разів довше, ніж звичайні лабораторні миші. Інноваційність підходу полягає в тому, що замість того, щоб досліджувати, чому організм старіє швидше або повільніше при застосуванні тих чи інших процедур, як це відбувається у звичайних дослідах над мишами, вчені намагаються знайти, що є в організмі голих землекопів, чого немає у звичайних мишей. Дослідження показали, що, швидше за все, за стійкість до старіння і ракових захворювань у голих землекопів відповідає гіалуронова кислота. Ця кислота відіграє найважливішу роль в регенерації клітинної тканини, і є важливим «будівельним» елементом людського організму. Гіалуронова кислота входить до складу шкіри і відповідає за її еластичність, а з віком в організмі її виробляється все менше. Це помітили косметологічні компанії, проте комерційно продається гіалуронова кислота що виробляється бактеріями, і володіє меншою ефективністю, ніж що генерується в організмі голих землекопів. У людини в організмі ензим, відповідальний за виробництво гіалуроната менше стабільний, ніж у гризуна, у якого він виробляє більш стабільну високомолекулярну форму кислоти. Зараз вчені шукають спосіб виділити ген, відповідальний за виробництво високомолекулярної гіалуронової кислоти. Якщо створити терапію, що поліпшує виробництво гіалуроната в людському організмі, то можливо досягти збільшення тривалості життя. Крім того, гіалуроната відповідає за проникність стінок кровоносних судин до холестерину. Навіть якщо не вдасться домогтися «омолодження» клітин, гіалуронова кислота, як мінімум, допоможе боротися з атеросклерозом.

Інтерес наукової спільноти до технологій продовження життя стабільно зростає. Зараз це вже далеко не маргінальна медична тема. Правда, сама перспектива продовження життя піднімає безліч етичних питань - від чисто релігійних до соціальних. Тим не менш, дослідження щодо зупинки старіння дуже важливі. Крім своєї основної мети, в якості «побічних» продуктів досліджень можливі відкриття, які дозволять боротися з серйозними хворобами, ефективність лікування яких до цих пір досить низька, такими як рак і атеросклероз. Але, в будь-якому випадку, дійсне продовження життя поки що справа далекого майбутнього.

Янченко Дмитрий