Поки США погрожують Україні економічними санкціями, Державна служба інтелектуальної власності пропонує нові механізми боротьби з піратами
Нещодавно «ПіК» писав про те, як чотири впливові медіа-групи звернулися з відкритим листом до представників інтернет-бізнесу з пропозицією «поділити по-чесному» прибутки від реклами, яку нині інтернет-майданчики знімають, використовуючи піратський контент.
Але піратське використання телевізійного контенту – лише невеличка частина проблеми. Насправді інтернет-піратство – явище набагато масштабніше. І в нашій країні воно набуло таких розмірів, що нещодавно США оголосили нас «найбільшою піратською країною» та навіть планують у другій половині липня провести публічні слухання з цього питання у Торгівельному представництві США.
Ціна питання – 100 мільйонів доларів
Лідером у цьому сумнівному рейтингу Україна стає вже вдруге (вперше це сталося у 2005 році). Чим це нам загрожує? Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) складає список країн-піратів, і якщо ті не вживають заходів із боротьби з піратством, то через деякий час виключаються із «Загальної системи привілеїв» – програми Уряду США з підтримки країн, що розвиваються. Україні дали термін до 1 листопада цього року. Якщо ситуація не зміниться, то нас позбавлять права на безмитне ввезення у США деяких товарів. Експерти вважають, що вітчизняні експортери «попадуть» не більше, не менше як на 100 мільйонів доларів щорічно.
Знову-таки міжнародні експерти вважають, що така ситуація склалася в Україні, звичайно ж, не тому, що ми більше за інших любимо красти (хоча таки любимо, на жаль), а через те, що українські закони дозволяють інтернет-піратам грабувати безкарно. Виходить, треба щось робити?
Якщо вкрав тричі, тобі капець?
Нещодавно у справу втрутилася Державна служба інтелектуальної власності, яка запропонувала прийняти антипіратський закон «Про захист авторських і суміжних прав в Інтернеті», тому що старі закони про інтелектуальну власність, прийняті на початку 2000-х, не відповідають сучасним реаліям.
У двох словах – які механізми захисту прав передбачає новий законопроект? Він пропонує правовласникам скаржитися на піратські сайти у Державну службу інтелектуальної власності, документально підтвердивши авторські права. Одночасно ошуканий правовласник звертається до хостинг-провайдера, що зобов’язаний у 2-денний строк попередити адміністрацію піратського сайту про можливі неприємності. Тим часом ДСІВ за 10 днів має розглянути звернення правовласника й опублікувати на власному сайті перелік ресурсів, де знаходиться піратський контент. Після цього пірати мають 2 тижні для того, щоб документально виправдатися. Якщо вони і справді надають документи про те, що контент легальний, ДСІВ має ще 10 днів на те, щоб винести остаточне рішення.
До речі, і для правовласників, і для потенційних піратів це не безкоштовне задоволення: за розгляд документів планують знімати 1 відсоток неоподаткованого мінімуму (тобто 17 копійок) за кожен аудіофайл і 1 мінімум (17 гривень) за кожен відеофайл чи комп’ютерну програму.
Якщо контент остаточно визнають піратським, хостинг-провайдер має заблокувати доступ до сайту або взагалі «відрубати» його від Інтернету, поки з нього не приберуть крадений контент. Якщо сайт протягом року тричі попадеться на крадіжках, дата-центр має взагалі розірвати з ним договір.
«Невловимі Джо»
Цікаво, що в Росії вважають, що карати треба не лише піратські сайти, а й користувачів, які використовують крадений контент. Здавалося б, пропозиція досить дивна, але насправді пересічний користувач давно вже і сам влився до лав піратів. Ідеться, звичайно ж, про торрент-трекери – «невловимі Джо» інтернет-простору. З ними важко розібратися, тому що вони, як відомо, працюють лише посередниками між користувачами, тобто на самому трекері файлів немає, лише посилання на них. А на немає і суду немає…
Хоча спроби розібратися з торрентами в Україні були. У 2008 році – закрито файлообмінний ресурс «Інфостор». Але тоді все це пройшло якось тихо, бо народ ще не «розкусив» принад халявного кіна в Інтернеті. А от коли у минулому році правоохоронці спробували закрити файлообмінник EX.UA, це вже викликало справжню бурю, і власникам повернули сервери. Кримінальна справа проти ресурсу формально не закрита, але він працює собі так, як і раніше. І сила-силенна українців (і я в тому числі, каюся) користуються ним майже щодня.
Взагалі це дуже класний бізнес. Вкладаєш гроші по мінімуму, а от прибутки, в прямому сенсі, «качаєш із повітря». Адже ринок інтернет-реклами сьогодні стрімко розвивається. Цей вид рекламної діяльності взагалі є дуже перспективним, тому що інтернет-реклама орієнтована на молодих, активних і успішних – а отже, платоспроможних людей.
…Подивимося, чи спрацюють ініціатива навести лад на інтернет-просторі та суворі погрози американців. А поки думаю над темою нової статті, зроблю паузу, накачаю у свою «читалку» нових книжок… Піратських, звичайно.
Людмила Заглада