загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Скарби православ'я та давньоруського мистецтва

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

В музеї показують унікальні шедеври з колекції музею та приватних збірок

До 1025-річчя Хрещення Русі у Київському національному музеї російського мистецтва відкрилася виставка "Скарби православ'я". На ній представлено майже сорок пам'яток іконопису ХІІІ—XVIII століть. Серед них — ікони "Борис і Гліб", "Юрій Змієборець", "Грузинська ікона Божої Матері" з колекції музею. До експозиції долучилися і художні галереї, що презентують українську та російську ікону XVI—XVIII століть та сучасну ікону у камені.

Давньоруське мистецтво, що вийшло з глибин візантійської традиції, від якої Русь прийняла християнство, набуло оригінального та самобутнього характеру, а російська ікона стала всесвітньо значущим художнім явищем. Літературною основою іконописних творів слугували сюжети Святого Письма та переказів, Житія Святих і богослужбові тексти. Існував і певний канон. З одного боку він обмежував художника рамками технічних і стилістичних прийомів, з іншого — давав свободу для досягнення гармонії фарб і ліній.

Київський музей російського мистецтва має унікальне зібрання ікон давньоруського живопису ХІІІ—XVIII століть, що походять з різних культурних центрів, які склалися в період феодальної роздробленості на основі художніх традицій Київської Русі. У 1930-х роках в музеї був створений відділ давньоруського мистецтва на основі колекції Варвари Ханенко, однієї з перших поціновувачів і збирачів ікон в Україні.

"Ми вперше показуємо свою колекцію настільки повно, враховуючи хронологічний період та майстерність виконання, — розповіла "Хрещатику" завідуюча відділом виставочно-експозиційної діяльності музею Олена Боримська. — В основному це твори XV—XVI століття, часів розквіту іконографії. Крім того, на виставці представлений ряд ікон з приватних колекцій та сучасні роботи скульпторів і ювелірів. Широке уявлення про ікону як про предмет культу та витвір мистецтва дають і підготовлені до виставки матеріали, які оповідають про сюжети, різні варіанти іконографії тощо".

Найдавнішою в зібранні є ікона середини ХІІІ століття "Борис і Гліб", на якій зображені молодші сини київського князя Володимира Святославовича, який охрестив Русь. Ікона походить з Вознесенської церкви у Новгороді і у 1914 році була придбана заможним харківським промисловцем та меценатом Павлом Харитоненком. З його колекції є ще один експонат — Царські ворота XVI століття.

Більша частина представлених ікон датується XV-XVII століттями. Це був період формування централізованої російської держави на чолі з Москвою. Серед них справжні шедеври — ікони "Юрій Змієборець", "Вогненне сходження пророка Іллі", "Таємна вечеря" та "Усічення голови Іоанна Предтечі" зі святкового чину Каргопольського собору Архангельської області. Цікавими є двобічні виносні ікони XVI століття. До числа пізніх пам'яток іконопису належать триярусна ікона XVII століття "Василь Великий; Різдво Христове; пророк Ієремія", робота майстра кола Оружейної палати другої половини XVII століття "Іоанн Предтеча". Привертає увагу велика ікона "Богоматір Тихвинська зі святами і вибраними святими". На монументальній роботі новгородського майстра центральний образ оточують багато додаткових зображень, як-от 6 фігур святих і 24 клейма із сюжетами свят. На виставці відвідувачі можуть більше дізнатися про особливості іконостасів та сюжетів іконографії, прочитавши інформаційні стенди.

В останньому залі експонуються ікони з художніх галерей та приватних зібрань Києва — "Ню Арт", "Дукат", "Золотий перетин", "Alexart house". Окрім російської ікони, тут представлені чудові пам'ятки українського іконопису XVI—XVIII століть. А в окремому залі розміщені скульптурні композиції, прикраси та мініатюрні ікони в камені, створені сучасними майстрами.

"Скарби Православ'я. Іконопис із колекції музею та приватних збірок"

Коли: до 30 серпня, графік роботи: вт., пт. — з 11.00 до 19.00, ср., сб., нд. — з 10.00 до 18.00, пн., чт. — вихідні

Де: Київський національний музей російського мистецтва, вул. Терещенківська, 9, тел.: (044) 253-31-60

Вартість квитків: 30 грн, для студентів 10 грн, для дітей, школярів, пенсіонерів — 5 грн

Марія КАТАЄВА

До списку новин