Чим загрожує українцям обмеження за розрахунком готівкою

З 1 вересня набуває чинності введене на початку червня Нацбанком України обмеження на суми готівкових розрахунків громадян – не більше 150 тис. грн. Це рішення має здешевити обслуговування грошової маси (менше витрат на перевезення та інкасацію готівки), а ще – дати можливість відстежити громадян, які не хочуть платити податки.

Навіть не почавши формально діяти, нововведення вже зробило помітний вплив на економічне життя країни, адже тисячі українців заквапилися зробити дорогі покупки до настання знаменної дати. Як результат – ринок нерухомості в останні кілька місяців переживає небачений сплеск активності. Сьогодні вирішила ближче придивитися до нововведення Нацбанку і зрозуміти, чим воно може загрожувати пересічному українцю.

Суть: великі платежі здійснюємо через банк

Насправді НБУ придумав не одне, а цілих два обмеження.

ВЕЛИКІ ПОКУПКИ. По-перше, скоро фізособам заборонять платити готівкою якомусь підприємству або підприємцю за надані ним товари або послуги більше 150 тис. грн на день.

У НОТАРІУСА. По-друге, якщо фізособи зберуться укласти між собою договір купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному засвідченню, то зможуть розрахуватися по ньому готівкою в розмірі не більше 150 тис. грн.

Як бути з розрахунками на великі суми? Здійснити їх можна, перерахувавши або внісши гроші на поточний рахунок у банку. Таким рахунком може бути і депозит нотаріуса (зокрема, при купівлі житла). Розрахунки можна проводити тільки в нацвалюті.

ОБХІДНІ ШЛЯХИ. По суті, відзначає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, обмеження, встановлене Нацбанком, стане перешкодою тільки для тих, хто купує нерухомість, автомобілі та коштовності. Ну і яхти та літаки. Реального впливу на щоденні грошові рішення громадян воно не зробить.

Ми б рекомендували зі здоровим скепсисом поставитися до різних хитрих способів обійти ситуацію. Так, багато хто радить розбити один великий платіж на кілька поменше. Але навіть якщо у формулюваннях постанови НБУ і є деякі лазівки, які надихають на подібні експерименти, то де гарантія того, що податківці та інші перевіряючі інстанції не зуміють забезпечити зручне для себе трактування ваших дій.

Чого чекати, або добрий початок

У нинішньому вигляді ініціатива НБУ і справді торкнеться лише деяких ринків. Але фахівці бачать в ній тільки перший крок на світлому шляху відлучення населення від готівкових грошей.

ДОСИТЬ МИТИ ГРОШІ. «Основна мета НБУ – ввести обмеження, а потім поступово зменшувати суму для того, щоб збільшити кількість безготівкових платежів, – вважає Олександр Жолудь. – Це збільшить контроль над коштами і виведе їх з тіні. Планка може поступово опуститися до, наприклад, 50 тисяч гривень».

Обмеження Нацбанку асоціюється ще й з наполегливими закликами обмежити обіг готівки з боку міжнародної організації з боротьби з відмиванням грошей (FATF). FATF зазвичай пропонує встановлювати граничну суму на рівні 8 тис. євро. З чого деякі аналітики роблять висновок, що Нацбанк рано чи пізно опустить планку до 80 тисяч гривень.

ВДЯЧНІ БАНКІРИ. Чим менше сума обмеження, тим більше грошей буде перекачуватися через банківську систему, додаючи їй доходів. З боку прес-служби Незалежної асоціації банків України вже прозвучали заяви, що добре б зобов’язати українців розраховуватися безготівково за угоди, починаючи з 30 тис. гривень.

Власне, оголошуючи своє рішення про обмеження готівкових розрахунків, представники НБУ пояснювали, що його мета – не тільки детінізація економіки, а й її стимулювання. Адже отримавши більше коштів у своє розпорядження, банкіри стануть активніше кредитувати вітчизняний бізнес.

Чому ж ми так незадоволені?

Навесні в Росії за ініціативою Мінфіну оприлюднили ідею: з 1 січня 2014 обмежити готівкові платежі сумою в 600 тис. руб. (150 тис. грн). У відповідь – вал критичних виступів і публікацій; навіть глава Центробанку висловив своє скептичне ставлення до такої норми. У підсумку уряд відмовився від введення лімітів. Головні мотиви критиків – неконституційність обмеження та обмеження прав громадян. У нас же про цей аспект якось забули.

Дійсно, чому нам нав’язують незручні і невигідні форми розрахунків? Адже українцям, як мінімум, доведеться платити за банківські послуги. А комісія за перерахування коштів може становити 1-2%, і навіть більше. Правда, як вказує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вже зараз є банки з м’якими тарифами для клієнтів. Так, в одному з банків можна відправити будь-яку велику суму за фіксовані 400 грн. «Думаю, у вересні таких пропозицій стане більше», – говорить економіст. Крупним роздрібним банкам вигідно заохочувати споживачів: дивись, він ще і депозит відкриє або кредит візьме.

СТЕЖЕННЯ ЗА ДОХОДАМИ. Ще один важливий аспект – небажання багатьох українців показувати свої витрати і доходи. У червні заступник голови Нацбанку Віра Ричаківська запевнила, що стеження за нашими доходами – не мета нововведення. І ми за законом не зобов’язані пояснювати походження грошей, тим більше інформація про великі угоди все одно осяде в держорганах, і податківці при бажанні можуть до неї дістатися. Але тепер завдання контролювати наші доходи для Міндоходов значно спроститься.

На думку Рубанова, це призведе до небажання багатьох потенційних покупців житла укладати угоди. Що ще більш погіршить ситуацію на ринку нерухомості. Втім, Жолудь вважає, що спад на ринку буде тільки в перший час. «Природно, у вересні буде маса притирок. Не всі нотаріуси захочуть оформляти операції, не всі зможуть. Місяць піде на розгойдування, – говорить Олександр Охріменко. – Але вже в жовтні все буде працювати як годинник».

Ряполов Костянтин