«Моїм батькам по 88 років, у них лише чотири дні різниці... Я намагаюся спостерігати за їхньою ситуацією і завжди поважаю їхню автономію, тому для мене це зазвучало дуже тривожно, коли вчора тато попросив мене звернутися по допомогу до професіоналів. Їх обох поклали у лікарню в одну палату, слава Богу, оскільки вони ніколи не розлучаються, після того, як їм поставили діагноз: легенева недостатність, пневмонія та гостра астма.
Я буду змушена досить багато їздити туди і назад кожного дня, добираючись до лікарні, мити маму (вона не дозволить медичним сестрам робити це) і т.д. , і мушу спромогтися встановити такий темп життя для себе самої, щоб не захворіти знову. Я теж погано почувалася цього останнього місяця.
В принципі, думаю, я просто шукаю якусь слушну пораду щодо того, як можна зробити так, щоб я продовжувала доглядати за близькими і не відчувала жалю до себе самої, оскільки це ж такий клопіт і я одна-єдина, хто це може зробити. Я така втомлена!» - О.
«Існують нагороди і благословення поза людським розумінням ... Найкраща порада, щоб не виснажитися - зосередьтеся на любові, на тому, чому ви це робите і чому так важливо віддавати “борги”. Якщо ви не дозволите собі попастися у пастку гніву і образ, якщо ви будете підтримувати себе у здоровому стані і пам'ятатимете, що тут є набагато більше горизонтів крім тих, які очевидні, то ви знатимете, що будуть вам нагороди та благословення за межами мислимого. Це стане частиною унікального дару догляду за іншими. Ви робите дещо, що розширить ваше серце і, можливо, спричинятиме інколи біль, але відомо, що любов завжди перемагає ...» - Б.
«Це був мій найприємніший час, проведений з мамою ... Оскільки я медсестра і бачила, як цілі сім'ї виснажувалися, доглядаючи рідних, я знала, коли виконувала функції доглядальниці за моєю мамою, яка потерпала від старечої деменції, що для мене дуже важливо встановити межі, які б дали мені можливість зберегти себе здоровою і щасливою (тобто, не ображеною). Так що я вчинила саме так: коли моя мама прохала про щось, або вимагала, я проаналізовувала в собі, щоб побачити, чи виконання цього прохання перевантажить мене або навіть обурить. Якщо ні, то я із задоволенням виконувала і насолоджувалася часом проведеним з мамою. Якщо ж ні, то я твердо казала їй, що це поза моїми можливостями, і що їй просто слід погодитися з тим, що або я зроблю це в зручний для мене час, або хтось інший мусить це зробити для неї (медичні сестри допомагали мити її). Вона інколи вибирала когось іншого, а інколи мене. Дотримуючись цього плану від початку до кінця, я можу чесно сказати, що це був найбільш приємний мій час з мамою, який я провела з нею в моєму дорослому житті». - Н.
Навіть найкращі опікуни можуть потрапити в ситуацію, коли їм теж потрібна підтримка. Приєднайтеся до обговорення статті на нашому сайті, щоб поділитися своїми турботами, бідами та горем. Ми вислухаємо без упередженості.
Переклад з англійської.
Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
