Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. На сьогоднішній день існує законодавча база для практичної реалізації громадянами наданого їм Конституцією України права на звернення, в тому числі оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади та їх посадових осіб. Це насамперед Закон України "Про звернення громадян".
Конституція України зазначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань.
Право громадян на судовий захист закріплено у ст.10 Загальної декларації прав людини, згідно якої воно знайшло своє відображення у ст.55 Конституції України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно до ст.124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Стаття 147 Конституції України визначає Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Згідно до Закону України “Про Конституційний Суд України” з письмовим клопотанням до Конституційного Суду щодо необхідності тлумачення Конституції та законів України з метою реалізації або захисту конституційних прав та свобод людини та громадянина можуть звертатись громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
Нормативно-правовими засобами захисту прав і свобод людини і громадянина при зверненні до суду або інших інституцій є, насамперед, Конституція України і відповідні закони. Як зазначається у ст.8 Конституції України, її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Як зазначив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 року судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод людини. Суди не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви або скарги тільки з тієї причини, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Кожен має право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, якщо використані всі національні засоби правового захисту.
Адміністративна форма захисту прав і свобод людини передбачає розгляд звернень громадян в органах державної влади, органах місцевого самоврядування. Згідно до Конституції України (ст. 40), кожна людина має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових та службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок звернень визначається законом України “Про звернення громадян”. Громадянин вільний обирати будь-який засіб захисту прав, у випадку незадоволення результатами розгляду його справи органами влади, підприємствами тощо. Адміністративний засіб може бути першим, але не обов’язковим кроком до відновлення порушених прав.
Державний захист прав людини забезпечується через інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України, а також за власною ініціативою. Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Крім того, що кожна особа в Україні може скористатися можливістю захисту за допомогою системи національних судів, існує також право на звернення до Європейського суду з прав людини. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і людини і основновоположних свобод, визнавши таким чином, що рішення Європейського суду є для неї обов'язковими. Отже, використавши всі національні засоби захисту своїх прав, особа може звернутися до цієї міжнародної установи.
Юридичний сектор
У ДСНС у Чернігівській області
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
