Київ – Український бюджет 2014 року зробить освіту та науку віддзеркаленням бідності, констатують освітяни та науковці. Зокрема, вони зауважують, що скорочення видатків для цих галузей загрожує не лише невиплатами зарплат та зниженням якості освіти, але і втратою конкурентоспроможності країни в цілому. Тим часом у владі особливих проблем у формуванні кошторису на наступний рік не вбачають. Тут переконують, що він буде збалансованим та реалістичним. Видатки на освіту вкотре скорочують: лише 6 відсотки від ВВП пропонують закласти на її потреби у бюджеті-2014, у той час коли для нормального функціонування цієї сфери нормою є виділення 8-9 відсотків від ВВП, констатує голова парламентського комітету з питань науки та освіти, депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич. На її погляд, дедалі чіткіше простежується тенденція перекладання освітніх видатків на батьків. Зокрема, у сфері середньої загальної освіти, яка, за Конституцією, має бути безкоштовною.
«Щоразу батьки приходять у школу і в них просять, а подекуди і вимагають, певні кошти для утримання дитини і забезпечення навчально-виховного процесу. Це породжує великі освітні нерівності: школа, яка має забезпечену батьківську громаду, має зовсім інші умови для здобуття якісної освіти, ніж школа, де навчаються діти і соціально незахищених родин», – каже вона. Внаслідок цього, за словами Гриневич, діти із сільської місцевості мають у 6-7 разів нижчі шанси вступити на бюджет у системі вищої освіти. Крім того зниження освітнього фінансування призводить і до закриття шкіл у регіонах, адже місцеве керівництво не в змозі їх утримувати. Так, наприклад, наразі на потреби одного учня державою виділяється лише трохи більше 8800 гривень, хоча насправді ці видатки мають становити щонайменше 9,5 тисяч, а у сільській місцевості сягати 15 тисяч гривень на особу. Водночас Гриневич констатує: через маніпуляції із тарифною сіткою у бюджеті наступного року працівники освіти в залежності від розряду недоотримають від 300 до 2 тисяч гривень. На СБУ і Генпрокуратуру виділяють більше, ніж на Академію наук Тим часом своє невдоволення майбутнім кошторисом висловлюють і науковці, яким на задоволення необхідних потреб бракує більше, ніж мільярда гривень. Зокрема голова профспілки Національної академії наук Анатолій Широков наголошує: зменшувати фінансування науки в Україні немає куди, адже вже сьогодні академія, порівняно із початком дев’яностих років, скоротилась майже у 2,5 раза. У цьому зв’язку працівників тут переводять на неповний робочий тиждень чи просять іти у неоплачувані відпустки. Водночас таким відомствам, як Генпрокуратура чи СБУ, держава виділяє значно більші кошти.
«СБУ у 2009 році мала майже такий бюджет, як і Академія. Сьогодні у них на наступний рік – 3,3 мільярда гривень. Дивна ситуація: здається, у нас же президент – доктор наук, прем’єр-міністр мало того, що доктор, так ще і член-кореспондент. Здавалось би це люди, які повинні були розуміти роль і значення науки, що зміцнити конкурентоспроможність без науки, ну, ніяк неможливо!», – зауважує Широков. «Збалансований і реалістичний» бюджет ухвалять 16 січня? Натомість прем’єр-міністр Микола Азаров особливих проблем у формуванні бюджету наступного року не вбачає. При цьому він наголошує, що видатки держави будуть збалансованими і реалістичними та, зокрема, соціально орієнтованими. «Ясно, що бюджет буде дефіцитним. Ясно, що ми скорочували дефіцит бюджету і повинні утримувати дефіцит бюджету у безпечних для країни параметрах», – наголошує прем’єр. Тим часом голова Верховної Ради Володимир Рибак переконаний, що парламент ухвалить закон про державний бюджет 16 січня.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
