загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

«Борговий бюджет-2014» вигідний найбільшим бізнес-структурам – експерт

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Лише найбільшим фінансово-промисловим групам, які мають лобістів у владі, вигідні норми проекту дербюджету-2014, зазначив у розмові з Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, влада пропонує ухвалити «борговий бюджет», баланс якого тримається на запозиченнях. Крім того, кошторис ґрунтується не нереалістичному макроекономічному прогнозі щодо зростання обсягів виробництва, зауважив експерт.

– Пане Новак, у владі кажуть, що пропонують країні «бюджет стабільності», в опозиції, що це – «бюджет проїдання», як ви визначите зміст проекту дербюджету-2014?

– Це не є соціальний бюджет, це не є бюджет розвитку, а найближче схоже, що це є борговий бюджет. Це є бюджет, у якому уряд розраховує здебільшого на залучення боргових ресурсів. Крім того, бюджет можна назвати глибоко дефіцитним, тому, що дефіцит у 60 мільярдів гривень майже у двічі більший, ніж закладався дефіцит у первинному бюджеті минулого року – 35 мільярдів гривень. Крім того, у проекти передбачена девальвація гривні, як мінімум, до 8,5. Початок цього процесу ми спостерігаємо вже зараз. За соціальним напрямком у проекті бюджету передбачено, що за весь рік прожитковий мінімум зросте на 80 гривень, від якого «танцюють» всі інші соціальні через індекси. Мінімальна зарплата зросте аж на 83 гривні, а мінімальна пенсія ще «більше» – на 65 гривень. Тому за такими параметрами ми чітко розуміємо, що це – далеко не соціальний бюджет.

– Чому Ви вважаєте, що проект бюджету не передбачає розвитку економіки?

– З приводу розвитку найкрасномовніше говорять два порівняння. На вугільну галузь спрямовано бюджетних, кредитних і гарантійних ресурсів на 15 мільярдів гривень, водночас на авіакосмічну галузь, єдину, яка тримає Україну у топ-10 країн світу, спрямовано рівно у 10 разів менше – 1,5 мільярда гривень. Тож цей бюджет є далеко не бюджетом розвитку.

– Можливо, уряд просто запропонував той проект держбюджету, який він здатен виконати?

– Бюджет напрацьований на базі абсолютно нереалістичного макропрогнозу щодо росту ВВП України у 3,5 відсотки. Цього точно не буде у 2014 році.

– То чи є такою нагальною потреба ухвалити бюджет якомога скоріше, як того хочуть і прем’єр-міністр Микола Азаров, і фракція Партії регіонів?

– Насправді, це дуже спекулятивна тема, що державний бюджет обов’язково треба приймати до 1-го січня, а якщо не вдалося, то його обов’язково треба приймати якомога швидше, бо інакше життя в країні зупиниться, не будуть виплачуватися соціальні платежі. Все це є прямий обман тому, що українське законодавство передбачає, що в разі неприйняття до 1-го січня бюджету на наступний рік, діють норми минулорічного бюджету. Ніякі бюджетні розрахунки не зупиняються. Бюджет минулого року, хоч і був жахливий, але, як не дивно, бюджет цього року ще гірший. Тому краще країни жити за параметрами минулорічного бюджету якомога довше.

– Чому ж влада намагається прискорити ухвалення державного бюджету на нинішній рік, кому це вигідно?

– Він буде вигідний, перш за все, тим, хто перебуває нині у владі і чиї представники є владою в Україні. Тобто найбільші бізнес-структури пов’язані з потоками енергоресурсів. Це стосується вугільної сфери, це стосується енергетики, електроенергетики і, безумовно, металургії і хімічної промисловості.

Дмитро Баркар

До списку новин