Бронежилети, каски, захисні окуляри, одяг, медикаменти, харчі й кошти на лікування – таку допомогу військовим та всім постраждалим від дій терористів збирають активісти, котрі об’єднуються у всеукраїнських і всесвітніх волонтерських мережах. Щодня партію ліків привозять і до військових госпіталів, де перебувають поранені вояки.
В Україні розширюється мережа волонтерів, котрі допомагають армії та жертвам терористичних дій. Охочих допомогти – тисячі, та на благодійних пожертвах є і безліч охочих розбагатіти. Під виглядом активістів працюють шахраї, котрі збирають гроші нібито на лікування поранених військових.
“У Львові біля військового госпіталю невідомі особи збирали кошти, які пізніше вони використовували у своїх цілях. Підходили і говорили: “От, госпіталь бідний, а стільки поранених, подайте, скиньтесь. А ці кошти до них не поступали”, – розповідає активістка “Волонтерської сотні” Світлана.
Аби не стати ошуканим аферистами, досвідчені громадські активісти радять запропонувати підозрілим “волонтерам” не гроші, а пачку макаронів чи упаковку вітамінів. Як правило, від такої допомоги шахраї відмовляються – їх цікавлять лише гроші. Перевіряти варто й перекази через банківські рахунки. Офіційні організації відкрито публікують контакти і звітують, на що витрачені зібрані кошти.
“Можна зателефонувати на “гарячу лінію”. І запитати: от я передавав те-то, в який батальйон це пішло. Нам дуже допомагають “Океан Ельзи”. Це великий транш, який виділив Вакарчук на медикаменти у військовий шпиталь і в зону АТО. Його помічник закуповує ці медикаменти, я передаю їх на Схід і даю фотозвіт і акт прийому-передачі цих медикаментів”, – розповідає співкоординатор ”Волонтерської сотні” Олена Масоріна.
Аби самостійно організувати збір коштів, можна розбудувати власну волонтерську спільноту через соцмережі, зареєструвати громадську організацію чи благодійний фонд і відкрити офіційний рахунок, призначений для благодійних переказів. Далі – налагоджувати координацію з медичними закладами для оперативних даних щодо потреб на це.ліки медикаменти.
“Потрібен бухгалтер, директор, гаряча лінія, комп’ютери, телефони – всі ці питання беруть на себе волонтери або знаходять спонсорів”, – додає Масоріна.
Збираючи кошти самостійно, від держави волонтери сподіваються лише на одну поступку: запровадити на благодійність пільги, аби від кожних зібраних ста гривень держава не забирала п’ятнадцять до бюджету.