загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Енергетичні тарифи: за що та як ми сплачуємо

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

З підвищенням тарифів на комунальні послуги, споживачі все частіше згадують, про необхідність відкрити тарифну структуру. Але для того, щоб її проаналізувати, треба добре знати з чого формується ціна на енергетику.

Енергетична собівартість

Виробництво енергії завжди пов'язане з експлуатаційними витратами, які визначають собівартість енергії. При розрахунку собівартості виділяють наступні статті витрат: сировина і основні матеріали; паливо і енергія для технологічних цілей; допоміжні матеріали; основна і додаткова зарплата виробничих робітників; соціальне страхування; підготовка і освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання (експлуатаційні витрати); цехові витрати; загальнозаводські витрати; позавиробничі витрати. Анализ вищенаведених статей витрат показує, що основну частку витрат становлять витрати на енергоносії (до 60%).

Одне з основних питань в енергетиці - розрахунок собівартості, формування якої має ряд особливостей.

1. Собівартість енергії обчислює «франко-споживач», тобто, враховуються витрати не тільки на виробництво, але і на транспортування і розподіл енергії. Це зумовлено нерозривним зв'язком між виробництвом і збутом енергії.

2. Відсутність незавершеного виробництва веде до того, що витрати виробництва за певний відрізок часу повністю можуть бути віднесені на собівартість виробленої енергії.

3. Значний вплив режиму виробництва енергії обумовлює необхідність розподілу витрат на умовно-змінні і умовно-постійні. При цьому перші пропорційні обсягу виробництва, а другі мало залежать від режиму виробництва. В результаті з'являється залежність виробництва і розподілу енергії від числа годин використання встановленої потужності.

4. На величину собівартості енергії впливає наявність витрат з утримання резерву потужності на електростанціях та в електромережах (наприклад, паливо для забезпечення безперебійності енергопостачання споживачів).

5. Рівень собівартості енергії може значно змінюватись за окремими типами електростанцій і за энергооб'єднаннями.

Тарифна структура

Структура витрат на виробництво енергії не є однаковою для різних енергетичних об'єктів і залежить від виду енергії, способу її виробництва, технологічних процесів. Так, для ТЕС найбільшу питому вагу мають витрати на паливо, а для ГЕС - витрати на амортизацію, досягають більш 80%. При виробництві електроенергії на ТЕЦ її собівартість істотно залежить від типу турбін, початкових та кінцевих параметрів пари, параметрів тепла, яке відпускається, частки вироблення електроенергії по теплофікаційному режимі. Виробництво електроенергії на ГЕС в значній мірі залежить від природних факторів. Собівартість електроенергії, виробленої на ГЕС, в 5-6 разів нижче собівартості електроенергії, виробленої на ТЕС.

Крім виробництва енергія повинна бути доставлена безпосередньо споживачеві. Тому повна собівартість енергії визначається сукупністю витрат на виробництво, передачу, розподіл і доставку енергії споживачам.

Для обчислення собівартості енергії на теплових електростанціях та в котельнях використовується безліч методів. Один з найцікавіших - метод «відключень». Сенс полягає в тому, що з сумарних витрат комбінованого виробництва виключаються витрати на побічні продукти, які оцінюються за собівартістю їх виробництва або за цінами.

Диференціація цін

Електрична і теплова енергія реалізуються споживачам за тарифами, що представляє собою різновид цін переважно за надані послуги із застосуванням певної системи ставок. Тарифи відрізняються складним диференціюванням ставок і піддаються державному регулюванню. Для розрахунків із споживачами за теплову енергію використовується два види тарифів - одноставкові і двоставкові. При одноставковому - плата за тепло розраховується як добуток ціни за одиницю енергії на загальну кількість спожитої за цей проміжок часу енергії. Двоставковий тариф стимулює споживачів до зниження свого навантаження, що бере участь в максимумі енергосистеми, і зміщення її на інші години доби. Цей тариф створює найбільш сприятливі умови для врахування інтересів споживачів і виробників енергії.

Крім того, тарифи на енергію можуть диференціюватися в залежності від часу доби, часу року і обсягу споживання. Наприклад, з метою зниження пікових навантажень в денний час встановлюються більш низькі нічні тарифи на електроенергію. Призначення такої диференціації - стимулювання споживачів електроенергії до зниження її споживання в період максимуму навантаження енергосистеми. Це забезпечує зниження необхідної сумарної встановленої потужності електростанцій енергосистеми і підвищення економічності їх роботи за рахунок вирівнювання режиму роботи.

В країнах з високорозвиненою економікою і надлишковими енергосистемами державі немає необхідності регулювати величину кожного елемента витрат. Аналіз і оцінка діяльності енергокомпаній проводиться за загальною вартістю енергії, так як в країні є вибір виробників і держава робить цей вибір економічними методами: податками, кредитами і т.д. Крім того, у більшості споживачів є вибір енергоносіїв, отже, у країнах з ринковою економікою основним рушійним механізмом зниження витрат є конкуренція виробників, в тому числі і в енергетиці.

У всіх розвинених країнах тарифи диференціюються за групами споживачів в залежності від витрат на виробництво, передачу і розподіл енергії, оскільки енергозабезпечення споживачів, підключених до високовольтної напруги, пов'язане з меншими витратами, ніж енергозабезпечення низьковольтних споживачів, наприклад, комунально-побутового сектору. Тарифи на теплоенергію також диференціюються: по-перше, за видами теплоносія (пара, гаряча вода); по-друге, за параметрами; по віддаленості від джерела теплопостачання і за іншими ознаками.

Диференційований тариф у Франції застосовується для трьох періодів доби зимового часу року і двох періодів річного. У Німеччині добу розділені на п'ять зон, для кожної з яких свій тариф. У нас, на жаль, немає відповідних приладів обліку і контролю.

Зниження витрат

В останні роки через спад промислового виробництва спостерігалася тенденція зниження питомої ваги промисловості в загальному споживанні теплоенергії, що в свою чергу призвело до збільшення перехресного субсидування за рахунок промисловості. Крім перехресного субсидування населення, на розмір тарифу для промисловості впливає перехресне субсидоване інших пільгових груп споживачів, теплоенергія яким відпускається за тарифом нижче собівартості.

Суть основних принципів тарифної політики з точки зору енергозбереження можна сформулювати так:

1. Рівень тарифів на електро- та теплоенергію, а також цін на паливо має створити економічні умови, що забезпечують розвиток енергозберігаючих технологій у виробничих процесах виробників і споживачів.

2. Тарифи на всі види енергоносіїв повинні забезпечувати збалансованість соціально-економічних інтересів виробників і суспільства, і, в першу чергу, зведення до мінімуму перехресного субсидування пільгованих груп споживачів з прийняттям адекватних заходів із захисту малозабезпечених верств населення

3. Забезпечення для зацікавлених осіб відкритості та доступності матеріалів з розгляду та затвердження тарифів на електричну та теплову енергію, а також цін на паливо.

4. Основним механізмом зниження витрат повинна стати конкуренція виробників і постачальників енергії.

Вадим Менаєв

До списку новин