Молоді дають силу, щоб народ міг прямувати вперед, а похилі віком зміцнюють цю силу життєвою мудрістю, – Папа Франциск

28 вересня 2014 року Папа Франциск очолив Святу Месу на площі Святого Петра у Ватикані, молячись із похилими віком людьми. У проповіді Святіший Отець прокоментував євангельський уривок про зустріч Пречистої Діви Марії з Її родичкою Єлизаветою, яка відбулась незадовго після Благовіщення. Єпископ Риму наголосив, що ця біблійна подія розповідає нам про повну радості, віри та надії зустріч молодості та старості, адже молода дівиця Марія поспішає, щоб зустріти похилу віком Єлизавету.

У житті Єлизавети виявляється Боже благословення: бувши похилого віку, вона отримує Божу благодать і зачинає дитя, і ось уже шостий місяць, як вона вагітна, чекаючи народження сина. А Марія поспішає до Своєї родички, щоб допомогти її у час вагітності, але, перш усього, щоб повчитись від неї, перейняти багатий життєвий досвіт, життєву мудрість.

Далі Папа прокоментував уривок із першого літургійного читання із старозавітної книги Виходу, у якій через пророка Мойсея Господь Бог дав людству заповідь любові батьків: «Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі» (Вих. 20, 12). «Немає майбутнього для народу без цієї зустрічі між поколіннями, без того, щоб діти з признанням отримували життєве свідчення з рук батьків», – наголосив Папа Франциск, додаючи, що признання батькам, які передали життя, є також признанням Небесному Отцеві, що на Небі. Іноді, з різних історичних та культурних причин, молодь відчуває необхідність більшої незалежності від попередніх поколінь, щось подібне до часу бунтівної юності. Проте, якщо згодом не налагоджується плідний зв’язок між поколіннями, то це провадить народ до духовного зубожіння. Така незалежність молодого покоління від старшого є фальшивою, бо майже завжди перетворюється на авторитаризм.

Пригадуючи повчання святого Павла своєму учневі Тимотеєві, Святіший Отець вказав на те, що Ісус не прийшов, щоб змінити закон родини, але, щоб його доповнити. Господь заклав нову родину, де зв’язок з Ним і виконання Його волі є сильніші від кровних зв’язків. Але любов до Ісуса і до Небесного Отця провадить до сповнення любові до батьків, до братів та сестер, до дідусів та бабусь, ця любов відновлює родинні стосунки силою Євангелія та Святого Духа. Саме тому, святий апостол Павло повчає святого Тимотея, що пастир, а отже, Батько громади, повинен завжди поважати старших своєї спільноти, мати до них синівське ставлення. До такого ставлення до старших членів спільноти голову християнської громади спонукає любов до Ісуса. Подібно, як Пречиста Діва Марія, що, хоч і будучи Матір’ю Божого Сина, натхнена Божою любов’ю поспішає з допомогою до Своєї похилої віком родички Єлизавети.

Вселенський Архиєрей наголосив, що Пресвята Богородиця, перебуваючи в домі святої Єлизавети, мабуть, була свідком її молитов, як також молитов її чоловіка Захарії. Увесь цей досвід Вона зберігала у Своєму серці. Життєва мудрість цього святого подружжя збагатило душу молодої дівчини. Вони не були знавцями у питанні батьківства і материнства, адже і для них це був перший досвід, перша вагітність, але були знавцями віри та надії, що походять від Бога. На переконання Папи Франциска, у кожну епоху світ потребує такого вміння прислухатись до старших поколінь, збагачуватись їхнім досвідом. «Таким чином, Пресвята Діва Марія вказує нам шлях, шлях зустрічі між молоддю та похилими віком людьми. Майбутнє народу обов’язково передбачає цю зустріч: молоді дають силу для того, щоб народ міг прямувати вперед, а похилі віком зміцнюють цю силу пам’яттю та життєвою мудрістю», – закінчив проповідь Єпископ Риму.