Більшості з нас доводиться вирішувати питання спадкування і переходу прав від спадкодавця до спадкоємця, до оформлення таких прав на себе. На перший погляд, ситуація не є складною. Законодавство чітко прописує процедуру і порядок складення заповіту, порядок спадкування, прийняття спадщини. Але часто на практиці цей процес є значно складнішим.
Які проблеми можуть виникнути при спадкуванні і як швикдо та ефективно їх вирішити, розповів юрист компанії HD Partners Марко Мандрусяк.
– Згідно з Цивільним кодексом, спадкування відбувається за заповітом або за законом (останнє має місце якщо померлий не склав заповіт). В обох випадках, процедура передбачає, що після смерті спадкодавця, особа яка претендує на спадщину, звертається до нотаріуса з документами які підтверджують: факт смерті спадкодавця, право на спадкування, час і місце відкриття спадщини, документи які б підтверджували право спадкодавця на майно що входить у склад спадщини, заяву про прийняття спадщини, - коментує юрист.
– На практиці однак досить поширеною є ситуація, коли документи, які б дозволили оформити право на спадщину відсутні. Наприклад, відсутні докази родинних зв’язків з спадкодавцем. За таких обставин, нотаріус (відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій) дає відмову особі, яка претендує на спадщину і роз’яснює можливість вирішення даного питання в судовому порядку.
Як бути в такій ситуації:· подати позов до суду про визнання вашого права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує такеправо власності.
Відповідачем у цій справі буде виступати орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (міська, сільська, селищна рада, райдержадміністрація тощо). Після отримання рішення суду, не потрібно повторно звертатися до нотаріуса, а достатньо зареєструвати право власності на будинок в Державній реєстраційній службі речових прав на нерухоме майно. Але і тут не все так гладко:
· якщо спадкодавець володів двома і більше об’єктами нерухомості за різними адресами? Звичайно можна подати позов про визнання права власності на все спадкове майно, але судова практика показує, що недоліками такого механізму, як правило, є затяжні судові процеси, складнощі в збиранні доказової бази, апеляційні та касаційні скарги з боку органів місцевого самоврядування.
Найбільш доцільнішим варіантом у таких ситуаціях є встановлення факту родинних відносин спадкоємця та спадкодавця. Зокрема, суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
У таких категоріях справ є декілька переваг порівняно з справами про визнанням права власності:1) відсутній спір про право, відповідно й відсутній відповідач. Тому після винесення рішення судом, ніхто не буде його оспорювати в апеляційній чи касаційній інстанції;
2) ці справи, порівняно з позовним провадженням, не є затяжними у часі і такими затратними;
3) встановивши факт родинних відносин, особа стає повноцінним спадкоємцем і претендує на все майно спадкодавця, не тільки на якусь конкретну річ, як у випадку визнання права власності тільки на будинок.
Проблеми спадкування є поширеним явищем у наш час, але тим не менш у кожній ситуації потрібний індивідуальний підхід до вирішення такого питання. Не правильний вибір того чи іншого механізму, як засобу усунення перешкод у реалізації спадкових прав, може ускладнити або взагалі унеможливити оформлення спадщини в подальшому», – підсумовує юрист.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
