загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Чому 1 липня 2015 року може стати чорною датою для малого бізнесу

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Згідно з прийнятими напередодні Нового року змінами до Податкового кодексу, вже з 1 липня 2015 року платники єдиного податку III групи зобов'язані перейти на реєстратори розрахункових операцій (касові апарати, фіскальні реєстратори і т.д.). Через півроку те ж саме повинні зробити платники II групи.

Незважаючи на чітко окреслене коло фігурантів, це нововведення має безпосереднє відношення до всіх нас. І ось чому.

Цей закон торкнеться понад 300 000 підприємців. В основному тих, у кого невеликі обороти. Тобто, протягом 6-12 місяців кілька сотень тисяч підприємців повинні: купити потрібний тип РРО, укласти договір з обслуговуючою організацією, підключитися до системи і почати використовувати РРО, тобто, видавати чеки при продажу товару чи послуги.

Опустимо економічну доцільність цього заходу, адже повсюдне використання касових апаратів не збагатить податківців новими знаннями, та й навряд чи допоможе їм боротися з порушеннями.

Питання в іншому: скільки коштує це задоволення? А коштує чимало. Ціни на касові апарати − від 5000 гривень і вище. Та й щомісячне їх використання − окремий рядок витрат, який обчислюється кількома сотнями гривень щомісяця, залежно від типу обладнання та інших обставин.

Навіть за найскромнішими підрахунками, малий і середній бізнес змушений буде заплатити за бажання уряду контролювати всіх і вся не менше 1,5 млрд гривень. Це одноразово. А потім щомісяця продовжить платити мільйони гривень.

Але й це ще не всі «сюрпризи». Важливе питання, яке потребує відповіді, – кому платити?

Обслуговуванням касових апаратів як займалися, так і далі займаються маловідомі організації, вибрані для цієї роботи невідомо за якими критеріями. Сьогоднішня система адміністрування касових апаратів – громіздка, непрозора і корупційна. Це монополізована сфера з усіма наслідками, які витікають звідси.

Ось чому рішення розширити сферу використання касових апаратів сприймається не інакше як бажання за рахунок малого та середнього бізнесу збільшити продажі та прибутки декількох компаній.

І це рішення не дасть додаткових надходжень до бюджету, але матиме два погані наслідки.

Перший – це збільшення тіньового сектору, втрата довіри з боку підприємців. Довіри, без якого в країні неможливі реформи.

Другий – підвищення цін для споживачів. Цілком очевидно, що частину своїх незапланованих витрат підприємці змушені будуть закласти у вартість своїх товарів і послуг.

Чи можна уникнути всього цього? Важко, але можна. Для цього потрібно:

– скасувати рішення про обов'язкове використання касових апаратів платниками другої і третьої груп. Час для цього є, хоча його й мало. Проект закону про скасування такого рішення я з авторським колективом, куди увійшли представники малого та середнього бізнесу, зареєстрували ще 13 січня;

– провести реформу в системі адміністрування касових апаратів, зробити її прозорою й очистити від корупції. Необхідний для цього проект закону зареєстровано в парламенті 28 листопада 2014 року. Цей документ став частиною коаліційної угоди, тобто ухвалити його зобов'язалися всі члени парламентської коаліції.

Тільки після того, як буде проведено таку реформу і бізнес розумітиме, як працює система адміністрування касових апаратів, можна робити якісь кроки в бік повсюдного використання РРО. Але аж ніяк не раніше! Спочатку – реформи, потім – підвищення рівня відповідальності бізнесу.

Оксана Продан, народний депутат

До списку новин