Цей день в історії / 31 березня

Міжнародний день резервного копіювання (англ. World Backup Day).

1284 — єпископом Елі засновується Пітергаус — найстаріший і найменший коледж Кембріджського університету.

1717 — в Росії Петром I створюється Таємна канцелярія для розслідування особливо важливих державних злочинів.

1770 — англійський мореплавець Джеймс Кук, обстеживши Нову Зеландію і з’ясувавши, що вона — острів, покидає її і бере курс на захід — на Австралію.

1831 — Квебек (місто) і Монреаль отримують статус міст.

1854 — укладено Канаґавський договір між Японією та США. Японія скасовує курс на ізоляцію від Заходу.

1856 — євреям забороняється служити в російському флоті.

1889 — офіційне відкриття Ейфелевої башти. Конструктор башти Гюстав Ейфель поставив на вершині башти французький прапор. Підійматися вгору тоді доводилося по сходинкам.

1896 — перший замок-блискавка патентується в США його винахідником, Уїткомбом Джадсоном.

1900 — перша реклама автомобілів з’явилася в американській загальнонаціональній газеті Saturday Evening Post. Одна філадельфійська компанія помістила його під девізом «Автомобілі, які приносять задоволення».

1900 — у Франції прийнятий закон, що обмежує робочий день жінок і дітей 11 годинами.

1901 — випускається перший автомобіль «Мерседес». Він створений Вільгельмом Майбахом для Motoren Gesellschaft Готліба Даймлера і являє собою новий стандарт автомашин з двигуном внутрішнього згорання (ДВС). Цей автомобіль також поклав початок династії, яка згодом стала називатися «Мерседесом» (на ім’я дочок Р. Даймлера).

1917 — США купують у Данії Віргінські острови за $25 млн.

1917 — у Києві відкрито першу українську гімназію.

1918 — США вперше переходять на літній час.

1923 — у Нью-Йорку пройшов перший танцювальний марафон. Переможницею стала Алма Каммінгс, що протрималася на ногах 27 годин.

1923 — Муссоліні обмежує робочий день в Італії 8 годинами.

1936 — у Мюнхені гітлерівці відкривають «Виставку дегенеративного мистецтва» (сюрреалізм, імпресіонізм, абстракціонізм тощо).

1940 — відкритий нью-йоркський аеропорт «Ла Гардіа».

1940 — дванадцятою радянською республікою стала Карело-фінська РСР, коли до Карельської АССР були приєднані захоплені в ході радянський-фінської війни фінські території (проіснувала в цьому статусі до 1956 року, нині республіка Карелія у складі РФ).

1949 — Ньюфаундленд стає 10-ою провінцією Канади.

1952 — відкрито Львівську філію Академії наук України.

1954 — СРСР звернувся до НАТО з ініціативою прийняти його в члени організації. Північноатлантичний альянс через деякий час відкинув цю пропозицію.

1955 — радянський уряд прийняло рішення повернути НДР скарби Дрезденської галереї, вивезені до СРСР після Другої світової війни.

1959 — тибетський буддиський лідер Далай Лама тікає з окупованного китайцями Тибету.

1965 — дала струм перша в СРСР Паужецька експериментальна геотермальна електростанція (Камчатка).

1966 — з космодрому Байконур, здійснений пуск ракети-носія «Молнія» з автоматичною міжпланетною станцією «Луна-10», котра 3 квітня 1966 року була виведена на селеноцентричну орбіту і стала першим у світі штучним супутником Місяця.

1967 — Джимі Гендрікс вперше спалив свою гітару під час концерту.

1967 — після рішення Франції про вихід з військової організації НАТО штаб-квартира організації була переведена з Парижу в столицю Бельгії Брюссель.

1973 — у хіт-параді журналу «Billboard» уперше з’явився альбом гурту «Pink Floyd» «The Dark Side of the Moon» і залишався в сотні найкращих протягом наступних 14 років.

1980 — напередодні 1 квітня Леоніду Іллічу Брежнєву в Кремлі вручили Ленінську премію по літературі за «написані» ним книги спогадів «Мала земля» і «Відродження».

1988 — на турнірі чотирьох країн в Західному Берліні збірна СРСР обіграла чемпіонів світу — збірну Аргентини з рахунком 4:2.

1991 — на позачерговій нараді Політичного консультативного комітету країн Варшавського Договору ухвалено рішення про скасування військових структур організації.

1991 — на референдумі в Грузії 90% населення голосує за незалежність.

1991 — починає офіційно працювати Російське телебачення (ОРТ).

1992 — Башкирська АРСР перетворена в Республіку Башкортостан у складі Російської Федерації.

1992 — ООН проголосувала за введення санкцій проти Лівії після її відмови видати два підозрюваних в організації вибуху літака авіакомпанії «Пан Амерікен» в районі Локербі.

1993 — під час зйомок епізоду фільму «Ворон» випадково загинув американський актор Брендон Брюс Лі, син Брюса Лі.

1998 — пілот «Формули-1» Енді Валлас встановив світовий рекорд швидкості для серійного автомобіля — 402,6 км/год.

2002 — вибори у Верховну Раду України.

2003 — вищим званням «Артист миру» ЮНЕСКО був нагороджений художній керівник Маріїнського театру Валерій Гергієв. Церемонія проходила в Парижі.

У цей день народились:

1499 — Пій IV (справжнє ім’я Джованні Анджело де Медічи) (італ. Pius — Giovanni Angelo de Medici) , Папа Римський (1559–1565).

1519 — Генріх II (фр. лат. Henri II), французький король.

1596 — Рене Декарт (фр. Rene Descartes, лат. Ренатус Картезій — Renatus Cartesius), французький, філософ, математик, фізик, основоположник аналітичної геометрії.

1621 — Ендрю Марвелл (англ. Andrew Marvell), англійський поет.

1656 — Марен Маре (фр. Marin Marais), французький композитор.

1675 — Бенедикт XIV (справжнє ім’я Просперо Ламбертіні) (італ. Benedictus — Prospero Lambertini), Папа Римський (1740–1758).

1684 — Франческо Дюранте (італ. Francesco Durante), італійський композитор, засновник Неаполітанської школи опери.

1685 — Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор.

1693 — Джон Гаррісон (англ. John Harrison), англійський учений, винахідник хронометра.

1729 — Анрі Луї Лекейн (фр. Henri Louis Lekain), французький актор, виконавець головних ролей в прем’єрах п’єс Вольтера.

1732 — Франц Йозеф Гайдн (нім. Franz Jozeph Haydn), австрійський композитор, творець 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, 2 ораторій, 14 мес, опер і т. д.

1752 — Добринін Гаврило Іванович, письменник-мемуарист.

1788 — Рама III, король Сіаму.

1800 — Сенковський Осип («Барон Брамбеус»), письменник, журналіст, учений-сходознавець, член-кореспондент Петербурзької АН. Видавав один з найпопулярніших журналів «Бібліотека для читання», в якому друкувався під псевдонімом Барон Брамбеус.

1811 — Бунзен Роберт Вільгельм (нім. Robert Wilhelm Bunsen), німецький хімік, що відкрив цезій і рубідій, винахідник газового пальника, член-кореспондент Петербурзької АН.

1822 — Дмитро Васильович Григорович, письменник і мистецтвознавець.

1824 — Вільям Моріс Гант (англ. William Morris Hunt), американський художник.

1835 — Джон Лафарж (англ. John Lafarge), американський художник.

1838 — Леон Дьєркс, французький поет.

1847 — Яблочков Павло Миколайович, винахідник-електротехнік.

1856 — Введенський Олександр Іванович, філософ, психолог, логік.

1858 — Клейн Роман Іванович — архітектор.

1864 — П’ятницький Костянтин Петрович, видавничий діяч, засновник і керівник видавництва «Знання».

1869 — Бокаріус Микола Сергійович, вчений, один із засновників судової медицини.

1872 — Дягильов Сергій Павлович, меценат, продюсер, що стояв біля витоків «Миру мистецтва», творець групи «Російський балет Дягильова».

1872 — Коллонтай Олександра, російська революціонерка і дипломат.

1872 — Артур Гріффіт, ірландський журналіст, політичний діяч, один з засновників партії Шин Фейн (1905), президент Ірландської вільної держави (1922).

1873 — Микола Міхновський, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська. (Герої не вмирають!).

1876 — Борисав Станкович, сербський письменник.

1878 — Фредерік Джон Нівен (Frederick (John) Niven), канадський письменник («Роки, що літають», «Трансплантований»).

1882 — Корній Чуковський (Микола Васильович Корнєйчуков), російський письменник українського походження («Мойдодир», «Тараканище», «Айболить»), літературознавець, критик, перекладач.

1885 — Жуль Паскен (фр. Jules Pascin), французький художник.

1886 — Котарбінський Тадеуш (пол. Tadeusz Kotarbinski), польський філософ.

1889 — Мюріел Газель Райт (англ. Muriel Hazel Wright), американський історик.

1890 — Брегг Вільям Лоренс (англ. William Lawrence Bragg), англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1915 року «за заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів» (спільно з своїм батьком Вільямом Генрі Бреггом).

1893 — Клеменс Краусс (нім. Clemens Krauss), австрійський диригент.

1903 — Ром-Лебедев Іван Іванович (справжнє прізвище Лебедев), народний артист РРФСР, актор циганського театру і драматург, один з ініціаторів і організаторів знаменитого циганського театру «Ромен».

1905 — Арвідас Жілінськас, литовський композитор.

1906 — Син-ітіро Томонаґа (Sin-itiro Tomonaga), японський фізик, лауреат Нобелівської премії 1965 року «за фундаментальні роботи по квантовій електродинаміці, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних частинок» (спільно з Річардом Фейнманом і Джуліусом Швінгером).

1914 — Вишеславський Леонід Миколайович, український поет, лауреат Гос. премії України 1984 р.

1914 — Октавіо Пас (ісп. Octavio Paz), мексиканський поет, лауреат Нобелівської премії 1990 року.

1914 — Леонід Миколайович Новиченко, літературознавець, критик.

1922 — Річард Кайлі (англ. Richard Kiley), американський актор.

1922 — Володимир Марчак (пол. Włodzimierz Marczak), польський письменник і поет українського походження. Автор тритомного циклу оповідань «Українець в Польщі». (пол. “Ukrainiec w Polsce”).

1926 — Джон Фаулз (John Fowles), англійський письменник («Жінка французького лейтенанта», «Волхв»).

1928 — Фріццелл Лефті (англ. Lefty Frizzell), американський кантрі-співак.

1929 — Клайборн Елізабет (Ліз Клайборн, англ. Liz Claiborne), американський модельєр.

1930 — Ковальов Олександр Глібович — художник кіно. Художник-постановник найкращих картин Ролана Бикова: «Айболит-66», «Увага, черепаха», «Пропало літо», «Автомобіль, скрипка і собака Пляма».

1932 — Наґіса Осима (Nagisa Oshima), японський кінорежисер («Імперія відчуттів»).

1934 — Джон Д. Лаудермілк (англ. John D. Loudermilk), американський співак і автор віршів.

1934 — Карло Руббіа (італ. Carlo Rubbia), італійський фізик, нобелівський лауреат 1984 року «за вирішальний внесок у великий проект, який привів до відкриття квантів поля W- і Z-частинок, переносників слабкої взаємодії» (спільно з Симоном Ван Дер Мером).

1934 — Джонс Ширлі (англ. Shirley Jones), американська актриса і співачка.

1935 — Чемберлен Річард (англ. Richard Chamberlain), американський кіноактор («Юлій Цезар», «Божевільна жінка», «Соломонові копальні») ;

1935 — Алперт Герб (англ. Herb Alpert), американський музикант.

1936 — Пірси Мардж (англ. Marge Piercy), американська письменниця.

1937 — Лазарев Євгеній Миколайович, радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер, заслужений артист РРФСР.

1938 — Збруєв Олександр Вікторович, російський театральний і кіноактор («Мій молодший брат», «Велика перерва», «Батальйони просять вогню», «Одинока жінка бажає познайомитись», «Ти в мене одна»).

1939 — Інна Бурдученко, українська актриса.

1939 — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) (Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць), член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК).

1939 — Фолькер Шлендорф (нім. Volker Schlöndorff), німецький кінорежисер, володар «Оскара» («Жерстяний барабан», «Мандрівник»).

1941 — Альфред Пауль Шмідт (нім. Alfred Paul Schmidt), австрійський письменник.

1943 — Крістофер Вокен (справжнє ім’я Рональд Уокен) (англ. Christopher Walken), американський актор («Мертва зона», «Кримінальне чтиво»).

1944 — Род Аллен (англ. Rod Allen), англійський гітарист і співак.

1948 — Тійс Ван Лєєр (Thijs Van Leer), член голландської групи Focus (орган, флейта, вокал).

1948 — Володимир Винокур, російський естрадний артист.

1955 — Енгус Янґ, шотландський рок-музикант, гітарист австралійського гурту «AC/DC».

1964 — Олександр Турчинов, український політик.

1965 — Макнамара Вільям (англ. William Mcnamara), американський актор.