загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Святою вербою б’ють, щоб були здорові, веселі та багаті

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
                                                ДУХОВНА КРИНИЦЯ
Вербна неділя, традиційно, святкується за тиждень до Великодня.  Цього року Вербна неділя припала на 5 квітня.
 

Усе ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних назв: Чистий, Білий, Вербний, Шутковий, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо.

З нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята верби.

Згідно з християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям.  Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни.

Існує чимало звичаїв і традицій, пов’язаних зі святкуванням Вербної неділі.

Так, на вербну неділю, пропонувалося легенько бити одне одного зеленим віттям верби, приказуючи:

Не я б’ю — верба б’є, Недалечко красне яєчко, За тиждень — Великдень! Не вмирай, не вмирай – Великодня дожидай!

Подібну обрядодію вчиняли між собою хлопці й дівчата:

Шутка б’є — не я б’ю, Віднині за тиждень Буде в нас Великдень — Червоне яєчко!

Було за звичай, коли матері по черзі «били» свяченими галузками’своїх дітей, бажаючи їм:

Не я б’ю — верба б’є: Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!

Якщо у Вербну неділю сонячно, то буде хороший урожай, а якщо вітряно — до вітряного й прохолодного літа.

Якщо з’їсти бруньку верби — весь рік не будеш хворіти.

Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

У Вербну неділю не можна садити в землю гілочки торішньої верби, жінкам не можна шити, в’язати, вишивати і взагалі займатися рукоділлям. Також не можна працювати в саду і городі, а також займатися прибиранням і пранням.

Але найголовніше — в цей день потрібно підготувати себе до найбільш головних для християн днів — Страсного тижня, який завершиться Світлим Великоднем Христовим.

До списку новин