Цей день в історії / 18 травня

День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.День боротьби за права кримськотатарського народу.Міжнародний день музеїв.

1152 — У Пуатьє найбагатша спадкоємиця Європи Елеонора Аквітанська оголошена нареченою герцога Нормандського Генріха Плантагенета.

1268 — Єгипетські мамелюки захопили Антіохію.

1274 — Другий Ліонський собор проголосив хрестовий похід.

1291 — Єгипетські мамелюки захопили Акру — останню фортецю хрестоносців на Святій Землі.

1593 — Англійська Таємна Рада наказала заарештувати письменника Крістофера Марлоу.

1595 — Укладено Тявзінську мирну угоду, по якій Швеція повернула Росії землі, втрачені у Лівонську війну.

1642 — Заснований Монреаль.

1724 — Відбулася церемонія коронації російської імператриці Катерини I.

1727 — На російський престол зійшов 11-річний Петро II.

1753 — Указом російської імператриці Єлизавети створено перший у Росії Державний банк.

1781 — Іспанцями страчений лідер найбільшого повстання індіанців Перу Тупак Амару.

1792 — Російські війська вступили на терени Речі Посполитої з метою скасування устрою, встановленого «Конституцією 3 травня». Початок польсько-російської війни.

1804 — Наполеон проголошений імператором Франції.

1830 — У США почато промислове виробництво перших газонокосарок.

1848 — У Франкфурті на Майні відкрився перший загальнонімецький парламент.

1886 — У Севастополі спущений на воду перший російський сталевий броненосець «Чесма».

1888 — У США вперше продемонстрована перша грамофонна платівка.

1899 — У Гаазі почалася перша мирна конференція.

1909 — У Парижі балетом «Князь Ігор» почалися Дягилевські вечори російського балету.

1915 — Під Ригою випробуваний перший у світі танк «Усюдихід».

1917 — У Києві почався I Всеукраїнський військовий з’їзд.

1920 — Всеукраїнська православна Церковна рада проголосила Українську православну церкву автокефальною.

1927 — Американська кінозірка Номра Талмадж випадково залишила відбиток своєї ступні на незастиглому асфальті, що наштовхнуло на ідею створення в Голлівуді алеї відбитків ніг кінозірок.

1928 — Почався розгляд «Шахтинської справи» про антирадянську змову інженерів Донбасу.

1934 — У радянських політехнічних інститутах введено викладання історії і географії.

1940 — Герой Першої світової війни маршал Анрі Філіпп Петен призначений міністром оборони Франції.

1941 — Італійський герцог Сполето проголошений королем Хорватії Томиславом I.

1942 — Німецька армія знищила залишки радянських військ на Керченському півострові.

1942 — У Берліні група підпільників атакували антирадянську виставку.

1944 — Розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. Всього з Криму за постановою Державного Комітету Оборони СРСР на спецпоселення було вивезено понад 100 тисяч кримських татар.

1944 — У Туреччині після серії профашистських демонстрацій введений надзвичайний стан.

1944 — Після тижневого штурму загони 2-го Польського корпусу захопили монастир Монте-Кассіно, відкривши союзникам дорогу на Рим.

1945 — німецький адмірал Карл Деніц видав декрет, в якому заявив про непричетність німецької армії до звірств в концтаборах.

1949 — Відкритий перший в Нью-Йорку вертолітний майданчик.

1951 — ООН ввела економічні санкції проти Китаю у зв’язку з його підтримкою Північної Кореї.

1953 — Американська льотчиця Жаклін Кокран стала першою у світі жінкою, що подолала на літаку звуковий бар’єр.

1954 — Почалося повстання ув’язнених в 3-му табірному відділенні Степового табору в селищі Кенгір (Казахстан).

1956 — ЦК КПРС закликав комсомольців їхати на будівництво шахт Донбасу.

1957 — Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу «Про створення Сибірського відділення Академії наук СРСР».

1960 — Три священики заявили, що бачили чудовиська в озері Лох-Рі (Ірландія).

1965 — В Дамаску повішений резидент ізраїльської розвідки в Сірії Елі Коен.

1967 — Главою КДБ призначений Юрій Андропов.

1974 — Індія стала шостою державою, що одержала атомну зброю.

1980 — Відкрили Івано-Франківський художній музей.

1981 — У Цюріху американський бігун Рональдо Нехеміа першим в істории пробіг 110 метрів з бар’єрами швидше 13 секунд.

1982 — У звітній доповіді на XIX з’їзді лідер комсомолу Борис Пастухов згадав ім’я Леоніда Брежнєва 38 разів.

1985 — У газеті «Правда» з’явилася рубрика «Тверезість — норма життя».

1990 — У Франції встановлений рекорд швидкості потягів (515,3 км/год).

1991 — Гелен Шерман стала першою англійською жінкою, що піднялася в космос (разом з радянським екіпажем).

1992 — Прийнята конституція Туркменії.

1994 — Лідер Соціалістичної партії України О. Мороз вперше обраний головою Верховної Ради.

1994 — Завершене виведення ізраїльських військ з Сектору Газа.

1996 — У Тайвані створена піраміда з іграшкових кубиків заввишки 25,05 м.

1997 — Ірландка Бріджет Діррен одержала диплом з відзнакою Національного університету у віці 102 років (світовий рекорд).

1998 — Тисячі студентів захопили будівлю парламенту Індонезії в Джакарті, що спричинило падіння 32-річного режиму Сухарто.

1999 — В Криму здійснено невдалий замах на міського голову Сак Володимира Шевцова.

1999 — Уряд Канади після річних дискусій заявив, що він не регулюватиме і не контролюватиме Інтернет в країні.

2001 — Почалася технічна частина операції з підйому підводного човна «Курськ».

2005 — Ратифікацією Оттавської конвенції Україна остаточно зобов’язалася позбутися п’ятого найбільшого арсеналу протипіхотних мін у світі.

У цей день народились:

1048 — Омар Хаям, перський і таджицький поет, математик і філософ.

1525 — Джордж Гаскойн, англійський поет, драматург.

1610 — Стефано делла Бела, італійський гравер.

1788 — Г’ю Клаппертон, англійський дослідник Африки, що перетнув Сахару з півночі на південь.

1850 — Олівер Гевісайд, англійський фізик, що передбачив існування іоносфери.

1868 — Микола II, останній російський імператор.

1869 — Рупрехт Віттельсбах, німецький фельдмаршал, кронпринц Баварії, головний командувач німецьких військ в битві на річці Сомма (1916), військовий історик.

1872 — Бертран Рассел, англійський філософ, логік, математик, Нобелівський лауреат.

1895 — Августо Сандіно, національний герой Нікарагуа.

1897 — Франк Капра, американський кінорежисер, володар трьох «Оскарів» («Це трапилося одного разу вночі», «З собою не понесеш», «Чому ми воюємо»).

1901 — Вінсент дю Віньйо, американський біохімік, дослідник гормонів, Нобелівський лауреат.

1908 — Микола Пілюгін, російський вчений, творець ракет-носіїв.

1912 — Річард Брукс, американський кінорежисер, володар «Оскара» («Шкільні джунглі», «Брати Карамазови», «Елмер Гентрі»).

1913 — Шарль Трене французький співак, автор пісень, кіноактор.

1914 — Борис Христов, болгарський оперний співак.

1920 — Іоанн Павло II, Папа Римський (1978–2005).

1933 — Бернадетт Ширак, дружина президента Франції Жака Ширака.

1933 — Валентина Ананьїна, російська кіноакторка (Комуніст, Летять журавлі, Кар’єра Діми Горіна, Я крокую по Москві, Щит і меч).

1937 — Жак Сантер, люксембурзький політик, голова Європейської Комісії.

1947 — Даррелл Суїт, ударник групи «Назарет».

1957 — Мішель Крету, німецький музикант, засновник і лідер групи «Енігма».

1962 — Сандра, німецька поп-співачка.