Вам 50? Життя тільки починається!

Старість починається пізніше. Чим відрізняється життя після 50 від усього попереднього життя?

Вважається, що головний результат зростання тривалості життя - те, що люди похилого віку тепер довше живуть. Але це не так. Головним, величезним, стратегічним, що змінює на наших очах усе людство наслідком стрибка тривалості життя є зовсім не те, що старість тепер довше продовжується, а те, що вона набагато пізніше починається. Для тих, кому сьогодні 40, 50, 55 років, старість почнеться тільки років у 75-80. Тобто на добрих 25 років - чверть століття! - пізніше, ніж для покоління наших батьків. Ще зовсім недавно в людському житті було лише 3 основних періоди: молодість, зрілість, старість. Тепер "зрілість" трапляється у 50 і відзначає собою початок абсолютний нового, такого, що попросту не існував раніше етапу в людському житті.

Що ми знаємо про нього?

1. Він триває майже 30 років - з 50 до приблизно 75.

2. На відміну від колишніх уявлень, фізичні й інтелектуальні можливості людини в цей період при правильному підході не знижуються і залишаються, принаймні, не гіршими, а в деяких випадках і кращими, ніж у молодості.

3. Потенційно це кращий, найбільш якісний період у людському житті, оскільки поєднує у собі здоров'я, сили і життєвий досвід. "Якби молодість знала, якби старість могла" - це більше не про нас. За всіма статистичними даними останніх років, саме щасливий час у житті, її пік настає тепер приблизно у 65 років.

4. Ті, кому сьогодні 55-65 років, проживають цей період першими в історії людства. Раніш його просто не було, оскільки люди набагато раніш естаріли.

5. У найближчі кілька десятиліть люди віку 50-75 стануть найбільш масовою віковою групою на планеті.

Чим же відрізняється життя після 50 від усього попереднього життя? А тим, що тому, як жити після 50, нас ніхто ніколи не вчив! З пелюшок нас готують до дитинства, у дитинстві - до юності, у юності - до молодості, а в молодості ми проводимо десятки годин, готуючи себе до майбутніх іспитів зрілості. І тільки межу в 50 років ми перетинаємо, не маючи ні найменшого уявлення про те, як, чим і заради чого жити далі.

Тут немає нічого дивного. Відкіля таким знанням узятися, якщо ще для покоління наших батьків у 50 років офіційно починалася старість, і жити далі взагалі не належало, а належало починати потроху вмирати. Ми рідко усвідомлюємо, що та життєва програма, якій ми неухильно слідуємо, подорожуючи по життю, насправді закладена в нас попередніми поколіннями. Саме попередніми поколіннями створені ті книги, фільми, система освіти, що у дитинстві й у молодості формують нашу свідомість. Але в попередніх поколінь не було ніяких уявлень про життя після 50 по тій простій причині, що після 50 років життя не було в принципі. Тому немає їх і в програмі життя, що дісталася нам від них у спадщину. За усілякою статистикою, для тих, кому сьогодні 50-55 або біля того, старість почнеться не раніш 80 років. Це дуже, дуже приємно, звичайно. Нам просто взяли і подарували аж 25 років (!) додаткового активного і насиченого життя. Проблема в тім, як же скористатись цим подарунком нас не навчили. І в результаті, переходячи межу в 50 і погоджуючись через незнання на передчасну старість, ми ризикуємо втратити добрих 25-30 років, що - без перебільшення - могли б бути кращими в нашому житті.

Після 50 років у житті настає чудовий момент, коли є час, здоров'я, сили, звільнення від соціальних зобов'язань, досвід, і до початку старості, по сучасних мірках, ще чверть століття! То ж не втрачайте цього часу даремно. Потім будете дуже шкодувати!

Якщо вам за 50, то для вас сьогодні можливо абсолютно усе: нові захоплення, нові радості і враження, нова кар'єра, нова любов, нові подорожі. Причому якість цих життєвих вражень набагато перевищує усе, що було доступно в зеленій, невмілій юності або обтяженій обов’язками зрілості.

Про те, як тепер можна жити після 50-ти, про дивні, майже фантастичні можливостях цього віку і про людей які навчилися після 50-ти жити краще, яскравіше, цікавіше і насичиніше, аніж колись, у молодості рекомендуємо прочитати у книзі Володимира Яковлєва "Хорошо за пятдесят".