Міжнародний день «Лікарі світу за мир».Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї.
988 — умовна дата Водохрещення Русі, прийняття християнства київським князем Володимиром.1497 — у Брістоль повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнено, що це Китай.
1588 — непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.
1649 — перемога козаків у Зборівській битві. Зраджений кримськими татарами Хмельницький винуватить Москву, яка не надала допомогу; українсько-російські стосунки погіршуються.
1790 — письменника Радищева засуджено до страти за книгу «Подорож з Петербургу до Москви».
1806 — Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.
1807 — Росія, Пруссія і Франція підписали Тільзитський мир — були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.
1807 — у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).
1807 — з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп «Діана» з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.
1889 — у Лондоні відкритий готель «Савой», перший у світі готель з ванною в кожному номері.
1890 — вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці.
1914 — Австро-Угорщина оголосила війну Росії, а Сербія оголосила війну Німеччині.
1914 — в Австро-Угорщині створено легіон Українських січових стрільців.
1926 — 19-річна Гертруда Едерле першою з жінок перепливла Ла-Манш.
1932 — відкрився перший Венеціанський кінофестиваль.
1940 — Естонію включено до складу СРСР.
1940 — у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавілов.
1944 — частини 1-ї гвардійської армії оволоділи обласним центром Дрогобич.
1945 — американський бомбардувальник «Енола Ґей» скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90—140 тисяч осіб.
1963 — вигравши в півфіналі у алмаатинського «Кайрата» з рахунком 2:1, донецький «Шахтар» утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів — 15 кубкових перемог поспіль.
1975 — Указом Президії Верховної Ради СРСР Академію наук УРСР нагороджено орденом Дружби народів за заслуги в розвитку науки, економіки та культури.
1995 — хорватська влада оголосила про ліквідацію республіки Сербська Країна.
1997 — літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.
Цього дня народилися:
1180 — імператор Ґо-Тоба, 82-й імператор Японії, синтоїстське божество.
1504 — Метт'ю Паркер, архієпископ Кентерберійський, капелан короля-багатоженця Генріха VIII.
1638 — Ніколя Мальбранш (фр. Nicolas Malebranche), французький філософ-ідеаліст, головний представник окказіоналізму.
1651 — Реншильд Карл Ґустав, шведський фельдмаршал (1706), граф, сподвижник короля Карла XII.
1651 — Франсуа Фенелон (фр. François de Salignac de la Mothe-Fénelon), французький письменник, теолог, архієпископ Камбре. Член Французької академії.
1766 — Вільям Воластон, англійський природознавець.
1789 — Буяльський Ілля Васильович, придворний хірург, бальзамувальник найвищих персон.
1795 — Розе Генріх (нім. Heinrich Rose), німецький хімік.
1809 — Теннісон Альфред (англ. Alfred Tennyson), англійський поет («Королівські іділлії», «Королева Марія»).
1856 — Васнєцов Аполінарій Михайлович, маляр і графік, автор книг з теорії мистецтва, історії, археології.
1881 — Александер Флемінг (англ. Alexander Fleming), шотландський бактеріолог, першим винайшов антібіотик пеніцилін, лауреат Нобелівської премії з медицини 1945 року.
1882 — Коссакова Ірина Андріївна, українська драматична актриса.
1886 — Бондарчук Степан Корнійович, актор, театральний діяч.
1890 — П'ятаков Юрій Леонідович, більшовицький державний діяч.
1903 — Фатальчук Володимир Дмитрович, український художник.
1916 — Юдін Сергій Тимофійович, Герой Радянського Союзу.
1918 — Василь Панькевич, український громадський діяч у Великій Британії.
1925 — Крайниченко Володимир Гаврилович, український театральний режисер.
1925 — Коляновський Афанасій Миколайович, український поет.
1928 — Божко Ніна Григорівна — українська художниця.
1928 — Воргол Енді, американський художник, українського (лемківського) походження, засновник художньої школи поп-арту.
1928 — Чань Це Юнь, засновник південнокорейської автокомпанії «Гюндай» (англ. «Hyundai»).
1930 — Еббі Лінкольн (народжена Анна Марія Вулдридж), американська джазова співачка і акторка.
1937 — Чарлі Гейден, американський джазовий контрабасист і композитор.
1938 — Дерев'янко Борис Федорович, український журналіст, сценарист.
1938 — Ігор Лученок, білоруський композитор. Автор пісень «Алеся», «Лист з сорок п'ятого», «Пам'ять серця», «Зачарована моя», «Віденський вальс». Голова правління Союзу композиторів Білорусі (з 1980).
1938 — Пол Бартел, американський сценарист, режисер, актор.
1939 — Іванов Анатолій Євгенович, український кінорежисер i сценарист.
1940 — Онишко Анатолій Васильович, український перекладач, поет, член Національної спілки письменників України.
1941 — Кучеревський Євген Мефодійович, український футбольний тренер.
1942 — Калашникова Галина Олексіївна, український звукооператор.
1944 — Ітигілов Олександр Атайович, український кінооператор і кінорежисер.
1948 — Авілов Микола Вікторович, український легкоатлет, десятиборець, олімпійський чемпіон, світовий рекордсмен.
1948 — Корінь Антоніна Михайлівна, поетеса, громадський діяч, член Національної спілки письменників України.
1970 — М. Найт Ш'ямалан, режисер («Шосте чуття», «Таємничий ліс»).
1972 — Джері Галлівелл (англ. Geraldine Estelle Halliwell), колишня лідерка гурту «Spice Girls».
1973 — Віра Фарміга, американська кіно-акторка українського походження.