Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Микола Кондратюк — пісенна гордість України

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
Микола Кондратюк — пісенна гордість України

Численні шанувальники Миколи Кондратюка пам’ятають і співають «Ясени», «На долині туман», «Два кольори», «Білий сніг на зеленому листі» та багато інших.

Напрочуд красивий за тембром голос Миколи Кіндратовича Кондратюка не можна сплутати з будь-яким іншим: дуже теплий, якийсь “шовковий”, видобутий ніби з глибини, з ледь-ледь сталевим відтінком у верхах, рівний в усьому баритоновому діапазоні, він підкорює музикальністю, насиченістю й політністю звука, виразною дикцією, бездоганними інтонуванням, фразуванням.

Народився Микола Кондратюк у селі Старокостянтинові Хмельницької області 5 травня 1931 року. Дитинство і юність його пройшли в Полтаві, куди переїхали батьки. Почалася війна, і батька забрали на фронт, а Микола з мамою евакуювалися на Урал. «У дитинстві була одна мрія: досита наїстися» — Зазвичай кажуть: «Я з дитинства мріяв співати», а в мене в дитинстві була одна мрія — досита наїстися...», — розповідав співак.

Кондратюк закінчив сім класів школи і вступив до ФЗУ, де набув професії монтажника, котельщика і клепальника. У 44-му повернулися в Полтаву. Незабаром став працювати на Полтавському паровозоремонтному заводі.

У котельному цеху стояв оглушливий гуркіт і ніхто не заважав йому співати в своє задоволення. На одному з оглядів самодіяльності головою журі був директор музичного училища Андрій Фесун. Він-то і рекомендував Кондратюка в училище. Під час служби в армії був стройовим заспівувачем, солістом Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу. Демобілізувавшись, вступив до Київської консерваторії. У гуртожитку познайомився з Наталею, вона вчилася на фортепіанному факультеті, одружилися.

Пізніше на шляху здібного юнака зустрічалися композитори, режисери, співаки, які допомагали йому знайти себе у мистецтві. Микола Кондратюк був учнем досвідченого педагога Олександра Олександровича Гродзинського, заслуженого діяча мистецтв України, в минулому соліста столичної опери, який прищепив йому любов до класичної спадщини й сучасної музики, навчив витонченій манері співу, близької до італійської школи бельканто. Будучи студентом четвертого курсу, М. Кондратюк прийняв запрошення Г.Г. Верьовки до славнозвісного Українського народного хору, де працював солістом упродовж трьох років (1957-59). З хором об’їздив увесь Радянський Союз, побував у багатьох зарубіжних країнах, здобув популярність й визнання в слухачів. Григорій Гурійович Верьовка наставляв його: “Не женися за метеликом легкої слави… Тільки віднайдене в скарбниці народної творчості й відгранене талантом справжнього художника – безсмертне”. Микола Кіндратович запам’ятав напуття свого старшого друга й вчителя: народна пісня стала його вірним супутником і невичерпним джерелом натхнення для творчості. Але запам’ятав Кондратюк й інші слова видатного співака Тійта Куузіка: “Слухайте… всіх, щоб знайти себе. Шукайте себе!” І він шукав себе.

І почалося життя, повне яскравих подій. Зокрема, золота премія конкурсу співаків на Міжнародному фестивалі молоді та студентів у Відні в 1959 році.

«В яке місто не приїду — мене скрізь знають»

Микола Кондратюк астролював на концертних та оперних сценах світу — в Південній Америці, США, Канаді, Австралії, Західній Європі, загалом у 40 країнах.

«Зустрів мене в консерваторії Григорій Гурійович Верьовка, керівник Українського народного хору, і запросив солістом, — згадував Микола Кіндратович. — А тут в міністерство викликають: «Готуйся до конкурсу. У Відні буде Всесвітній фестиваль». Пам'ятаю, тоді поїхали Діана Петриненко, Надія Куделя, Георгій Красуля... Всього з України було десятеро, і ми привезли п'ять золотих, три срібних і бронзову медаль. Були повідомлення в газетах, прийшла популярність. — Саме в цей час запросили в оперу. Я став солістом театру — це було щастя. Їздив на гастролі, виступив на двох-трьох «Голубих огоньках». І потім вже в яке місто не приїду — мене скрізь знали».

Кондратюк творив у той непростий час, коли не співак, а система визначала, кому, де і як краще втілювати свої уміння. Вивчені в Мілані оперні партії заспівати в Києві італійською мовою йому так і не довелося. Це тепер у Київській національній опері всі спектаклі виконують мовою оригіналу. Проте не так уже й давно прагнення Миколи Кондратюка співати в Києві партії Фігаро та Ріголетто італійською завершилося в’їдливим фейлетоном про «доморощених італійців». «Севільський цирульник», «Ріголетто», «Травіата», і навіть «Євгеній Онєгін» у той час звучали в Києві у перекладах М. Рильского, М. Лукаша й інших. Цю традицію було започатковано наприкінці 20-х років ХХ ст. Таке обмеження можливості співати не давало артистові спокою: адже він прийшов у театр, щоб створювати вокально-сценічні образи, хвилювати ними слухачів!… Лишалося єдине: взятися за драматичні баритонові партії, а це означало скоротити своє співоче довголіття. Мрією залишилися і театральні реформи – співак мовчки і мужньо переживав, як він сам говорив, внутрішню кризу, а після десяти років, на перший погляд, цілком успішної роботи в оперних театрах, несподівано для всіх перейшов на концертну сцену, свідомо обравши цей нелегкий шлях, на якому набув найвищого професійного визнання, одержав звання народного артиста і державну премію імені Т. Г. Шевченка.

Жанр масової пісні сам вибрав його своїм представником: проникливий, темброво багатий голос Миколи Кондратюка щільно заповнював ефірний простір. Популярність співака в народі була велика. Багато з українських композиторів писали свої пісні, розраховуючи саме на його голос, довіряючи саме йому перше виконання творів. Він дав путівку в життя таким пісням, як “На долині туман”, “Батьківщині” Б. Буєвського, “Коли заснули сині гори” А. Кос-Анатольського, “Ясени”, “Два кольори” О. Білаша, “Дороги” К. Мяскова, “Песня о любви” О. Островського та інші. Бачив він сльози на очах у слухачів під час виконання задушевних і зворушливих, широких і розлогих, мов степи українські, пісень: “Чуєш, брате мій”, “Та не жур мене, моя мати”, “Ой сам же я тай не знаю”, “Летить галка через балку”, “Стоїть явір над водою”, “Гей, нуте, хлопці, славні молодці”, в які вкладав своє серце, щедре на добро. Бурю оплесків викликали й романси М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, М. Глинки, Ф. Ліста, і арії з опер Дж. Россіні, Дж. Верді, В.-А. Моцарта, М. Лисенка, старовинні українські й російські романси.

Надалі він був солістом Київської філармонії і гастрольної організації «Укрконцерт», діяльним головою правління Музично-хорового товариства України (1973–1985), а протягом 1975– 1983 рр. – ректором Київської консерваторії імені П. І. Чайковського, очолюючи також кафедру оперної підготовки. Авторитет кафедри вокального співу консерваторії, яку очолював професор М.К.Кондратюк, зріс до рівня високого попиту на світовому вокальному ринку: серед її іноземних студентів – представники Італії, країни, вокальне мистецтво якої завжди вважалося еталоном.

Омріяну концепцію оперних постановок мовою оригіналу він утілив у виставах Оперної студії Київської консерваторії, почавши з «Дейдамії» Г.-Ф. Генделя: спільного проекту з Лейпцизькою вищою школою музики. Знаходив час і для вокальної творчості.

Микола Кіндратович Кондратюк пішов з життя 17 листопада 2006 року у Києві.

https://www.youtube.com/watch?v=rSCSeUxaEHI (Ясени)https://www.youtube.com/watch?v=_L4Wzr6AjGs (Сніг на зеленому листі)https://www.youtube.com/watch?v=7sckzIPgbDE&index=2&list=RD_L4Wzr6AjGs (Цвітуть осінні тихі небеса)https://www.youtube.com/watch?v=5Fd0zfqDFxk (Стрілись дві дівчини)https://www.youtube.com/watch?v=MExRsZEqe7A (Україно, любов моя)https://www.youtube.com/watch?v=xdC5NBSy9l4&list=RD_L4Wzr6AjGs&index=3 (Ластівка)https://www.youtube.com/watch?v=-eoCjMQQV0E (На долині туман)https://www.youtube.com/watch?v=vV9QT2EkJ2s (Києве мій)https://www.youtube.com/watch?v=tlZl5zOzBLA (Коли заснули сині гори)https://www.youtube.com/watch?v=BAIFzNI1GfM (Над Україною, над журавлиною)https://www.youtube.com/watch?v=lWPnmcKgNkw (Чуєш, брате мій)https://www.youtube.com/watch?v=M4yjvW2dDuI (Мiсяць на небi)https://www.youtube.com/watch?v=Ad9R_z3JyrI (Арiя Остапа "Тарас Бульба")https://www.youtube.com/watch?v=QBNUwrFTLGc (арія Ріголетто з однойменної опери Дж.Верді)https://www.youtube.com/watch?v=b2ZWFS4rAB4 (Коло вікон твоїх)https://www.youtube.com/watch?v=7l13NwXbkMo (Пісня про вчительку)https://www.youtube.com/watch?v=ERGpfqTBhqw (Волошковії очі)https://www.youtube.com/watch?v=wYg615GjliY (За даллю років)https://www.youtube.com/watch?v=5H5oFFujXqU (Ой, любов)https://www.youtube.com/watch?v=WZ8epZYucuc (На Чорнобиль журавлі летіли)https://www.youtube.com/watch?v=jhV8SSoLtDs (Я люблю тебя, жизнь)

До списку новин