загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Що їли українці майже сто років тому?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
Що їли українці майже сто років тому?

“Кілко разів денно люди їдять? І в яких порах що коли їсться?” (Уривок з книжки “Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектологічного”, Агатангел Кримський, 1930)

Не у святкові дні їдять люди разів три і чотириі, а літом як жнива або друга-яка робота, то тоді їдять разів п’ять і шість: рано снідають, а то — гобідають, а то — полуднають, а то — підвичіркують, а то — вечерають. А їдять — то “часом до хріну, а то й собачий голод напириміну”. Називають перву їду сніда’нком, другу — гобідом, третю полу’дним, четверку підвичірком, а п’яту вечерою.

Сніданок буває тільки хліб та цибуля, або часник; а в скоровний день, як у кого буває сало, гоїрки, то це на сніданок.

А на гобід вариться борщ або капуста, і до цього вариться каша пшоняна і круп’яна, що дируть із ячмен’ю або із гречки. Часом намі’сті каші — лимішка із гричаного борошна або із ячмінного. А як нима каші і лимішки, то пичуть коржі, пампушки, та обмішують із маком або с часником. Борщ — із квасяних бураків та шуляків (“шуляки” називаїться капуста одборня)¹). І варать юшку іс картоплі. Гобід буває ниоднаковий, бо буває так, що тіки оден борщ, а буває, що є ще-який приварок: є так, що варать вареники с сиром, та маслом обмастюють, або пичуть голадки на салі оба на голії; — то це усе упливає на гобід.

На полудинь — то те, що і на сніданок. А буває так, що тіки оден хліб. Полуднають як-раз у південь.

На підвечірок — теж хліб та цибуля.

А на вечеру вариться багацько різних страв. Вариться коліш, пшоняний і круп’яний; і куліш із гордою; галушки пшинишні або гричані або ячмінні; картопля густо варана і колотяна, сма’чана салом або маслом, та с перцим; і картопля у муньдєрах, то єсть у лушпайках. Іще варать голубці іс капусти: розривають головку капусти та заліплюють у листки пшоно або гричані крупи, теж іс салом або із голією. Або пичуть прісні пиріжки с картоплию, або с капустою, або с сиром. Смажать капусту із голією або салом. Або пичуть картоплю і хліб житній.

¹) У Звиногородці “шуляками” звуть тую капусту, що не в’яжеться в головки, а йде тільки в стебло. А. Кр.

До списку новин