Всупереч заявам про те, що кохання живе тільки декілька років, а потім сходить нанівець, вчені з США підтвердили факт протилежний, а саме, що кохання може існувати протягом усього життя. На користь того, що романтична закоханість має властивість тривати дуже довго, говорять результати нещодавно проведеного дослідження.
Кохання є таким сильним психологічним емоційним почуттям, що здатне втручатися в біохімічну роботу організму. Світовою наукою певний час тому було встановлено, що під час спілкування з коханим головний мозок людини відчуває значне збільшення кількості особливого складного гормону - допаміну. Останній серед вчених психологів іменуються також гормоном "задоволення життям".
До сьогоднішнього дня загальноприйнятий науковий погляд полягав у тому, що почуття між двома людьми, які покохали одне одного, починає слабшати після 15 місяців спільного життя. А через 10 років особлива магія в їхніх стосунках повністю й остаточно зникає.
Проте новітні дослідження американських учених на чолі Артуром Ероном з американського Університету Стоні-Брукз показали, що це помилковий висновок. Просканувавши головний мозок, вони виявили, що у деяких подружніх пар, які прожили у шлюбі більше 20 років, неврологічні реакції та наявність допаміна відповідає тому рівню, який характерний для тих людей, які щойно зустрілися і закохалися.
Спочатку дослідники перевірили перших, тільки-но закоханих. Коли учасники експерименту бачили фотографію коханої людини, реєструвалася реакція в області мозку, яка обробляє нейромедіатор дофамін. Та ж область відповідає за сприйняття їжі та алкоголю, а також стимулювання бажань і прагнень. При спостеріганні схожих людей вона залишалася без змін.
Після цього були обстежені 17 осіб, які, довгий час перебуваючи у шлюбі (10-29 років), стверджували, що відчувають себе так, немов романтичні відносини тільки починаються.
Вчені розробили для них семибальну шкалою інтенсивності любовного почуття, і всі піддослідні набрали не менше п'яти балів. Потім учасники експерименту пройшли вже описану процедуру. І знову при показі фотографій улюблених реєструвалася та ж сама активність у зазначеній зоні.
"Наше відкриття доводить, що буденний погляд на згасання почуття любові - явна помилка, - заявив керівник робіт професор Артур Арон. - Людський мозок не може помилитися - вічне почуття кохання існує напевно", - зазначив він.
«найважливішими аспектами романтичного кохання виявилися довіра й підтримка з боку партнера, а задоволеність своїм особистим життям гарантує щастя і впевненість у собі», - пояснили свою позицію дослідники з США.
Між двома групами були і відмінності. У перших у мозку реагували області, пов'язані з нав'язливими станами та нервовою напруженістю, в той час як у учасників, залучених в довгострокові відносини, реєструвалася діяльність у регіонах, що відповідають за парний зв'язок і прихильність.