Котячі подряпини - травми поширені і далеко не завжди нешкідливі. Недооцінювати пухнастих улюбленців не варто - навіть невелика подряпина може стати джерелом серйозних неприємностей зі здоров'ям. Запобігти небажаним наслідкам можна за допомогою своєчасної обробки пошкоджень, проте найкраще не змушувати кота пускати в хід кігті і бути особливо обачним при спілкуванні з бездомними тваринами.
Подряпини, нанесені котом, необхідно негайно промити чистою прохолодною водою з милом, а потім обробити антисептиком - мірамістином, перекисом водню, будь-яким іншим дезінфікуючим засобом, призначеним для обробки шкіри.
Потрібна особлива обережність при використанні спиртовмісних розчинів - засобами, до складу яких входить спирт, можна обробляти тільки область навколо подряпин або поверхневі рани. Заливши спиртом глибоку подряпину, можна отримати ще й серйозний опік тканин.
Якщо шкіра сильно пошкоджена, краще накласти пов'язку. Ранозагоювальні засоби та препарати, що прискорюють регенерацію шкіри, можна наносити, коли подряпини підсохнуть.
Слід поспостерігати за подряпинами протягом декількох днів. Якщо їх краї припухли і почервоніли, можна нанести мазь з антибіотиком; при відсутності ефекту від цієї процедури краще звернутися до лікаря. Поява бульбашок і виразок на місці подряпин - привід для негайного візиту до лікаря.
Навіть якщо подряпини нанесені домашнім котом, який ніколи не виходять на вулицю, не виключається можливість зараження - хвороботворні бактерії часто приносять разом з вуличним пилом на взутті самі господарі. Якщо ж рани нанесені бродячим тваринам, антисептична обробка має бути проведена якомога швидше і ретельніше.
Чим небезпечні котячі подряпини
На пазурах кішок, особливо бродячих, може скупчуватися бруд, багатий хвороботворними бактеріями. Через ушкоджену роздряпавши шкіру збудники захворювань потрапляють в кров і викликають різноманітні захворювання - таким чином можна заразитися стрептодермією, піодермією, не виключені й інші хвороби шкіри.
Більш часті при такого роду травмах зараження доброякісним лімфоретикульозом, інакше званим хворобою котячих подряпин. При цьому захворюванні запалюються найближчі до місця пошкодження лімфатичні вузли, можливі підвищення температури, головний біль, загальне нездужання. Запалення лімфовузлів з подальшим нагноєнням і утворенням свищів може тривати протягом декількох місяців. У рідкісних випадках вражається нервова система - можливі множинні запалення периферичних нервів, оболонок головного мозку.
Зараження сказом, якого часто побоюються пацієнти, через подряпини малоймовірно - вірус сказу заражене тварина виділяє зі слиною, тому небезпечні переважно укуси. Якщо тварина, подряпала вас, виглядало і вело себе підозріло, краще звернутися до лікаря навіть при незначних пошкодженнях. На зараження сказом можуть вказувати такі ознаки, як агресія, напади люті, змінювані гнобленням і млявістю, слинотеча, відвисання нижньої щелепи.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
