Обіди диктаторів: що і як вони любили їсти

Ви - те, що ви їсте, а також, як ви їсте, і з ким ви їсте. Їжа може впливати на ваш настрій, ваше самопочуття і ваші погляди на світ, стверджують Вікторія Кларк і Мелісса Скотт, автори книги "Обіди диктаторів". www.bbc.com

У наш вік гурманів, ласунів і кулінарних знавців ми по-новому подивилися на деяких з найстрашніших диктаторів ХХ століття, аналізуючи їхні кульнарні смаки. Не прагнучи пом'якшити їхні злочини перед людством, ми лише хотіли надати їм рис "звичайної людяності", адже межа між людиною і монстром може бути дуже тонкою.

З віком більшість диктаторів ставали все більше одержимі чистотою того, що вони їли. Для лідера Північної Кореї Кім Ір Сена всі рисові зерна індивідуально селекціонувалися, а також було створено інститут, єдиним завданням якого було знайти способи подовження його життя.

Лідер румунського комуністичного руху Ніколае Чаушеску дратував іноземних лідерів тим,  що завжди привозив всю їжу з собою.

Переважна більшість наших диктаторів селянського походження.Це означає, що їх улюбленими стравами, як правило, могло бути все що завгодно, окрім "кордон блю".

При всій своїй щедрій гостинності по відношенню до королівських сімей і зірок естради та екрану, пан Тіто, керівник сусідньої Югославії, нічого так не любив, як шматочок теплого свинячого сала, в той час як пан Чаушеску вдома полюбляв рагу з цілої курки.

Португальський диктатор і ревний католик Антоніу Салазар любив сардини, які нагадували йому про його бідне дитинство. Він згадував, що йому доводилося ділити одну сардину з братом на двох.

Деякі з найбільш ганебних об'єктів нашого дослідження - Адольф Гітлер, Мао Цзедун і Беніто Муссоліні - вважали, що напруга через гігантські обов'язки, які вони на себе взяли, негативно впливала на їхню травну систему.

Хронічний метеоризм Гітлера, можливо, призвів до того, що він став вегетаріанцем .

З іншого боку, претензійний Муаммар Каддафі, здається, не переймався своїми хворобами.

У середині Другої світової війни, втрачаючого свою владу Муссоліні оглянув нацистський лікар, який оголосив про його небезпечний запор.

Мао Цзедун, пристрасний любитель м'яса, впродовж всього життя страждав від "щедрих випорожнень".

"Я їм багато, і я виділяю багато", - радісно повідомив молодий Мао у листі до товариша у ранні роки свого життя. Значно пізніше, під час візиту в СРСР, він був дуже роздратований, що не міг випорожнюватись взагалі, тому що туалет, до якого він звик на батьківщині, був недоступний в Москві.

Товариш Сталін, напевно, мав залізне здоров'я, щоб відповідати своєму сталевому імені. Стіл ломився від смачних грузинських страв, а трапези на його дачі були прайм-таймом для "ігор влади".

Прийоми Сталіна тривали по п'ять або шість годин, з 11 вечора до 5 ранку, і були витонченою формою тортур з обов'язковими "питними іграми", співами і танцями.

Фердинанд і Імельда Маркос, здається, грали у менш жорстокі ігри влади, ніж Сталін - Імельда одного разу наказала всій військовій верхівці Філіппін одягтися в жіноче вбрання для одного з днів народження її чоловіка.

Вегетаріанець-євангеліст Гітлер міг під час обіду почати обговорювати деталі української бійні, теми настільки огидної, що його гості були не в змозі закінчити свою трапезу.

Скоріш за все Жан Беделіа Бокасса з Центральноафриканської Республіки, Іді Амін з Уганди або Франциско Нгуєма з Екваторіальної Гвінеї - їх всіх підозрювали в потуранні канібалізму - і оком не повели під час такої розмови.

Ми, звичайно, не будемо давати рецепт страви із людського трупа, фаршированого рисом і фламбованого у джині, яким поділився колишній кухар Бокасса. Він також не зміг пригадати стать трупа, який, як він стверджував, Бокасса наказав йому приготувати.

Дегустатори їжі були обов'язковою умовою і високо цінувалися серед найбільш жорстоких і параноїдальних об'єктів нашого досліждення.

У Гітлера була завжди під рукою команда з 15-ти жінок-дегустаторів протягом усіх воєнних років. До столу нічого не подавали впродовж 45 хвилин після того, як дівчата скуштували їжу - а лише після того, як вони "вижили"після дегустації.

Сина Саддама Хусейна, Удая, побили і кинули у в'язницю за вбивство одного з дегустаторів батька.

Румун Ніколае Чаушеску ніколи не подорожував без офіцера служби безпеки, який, крім того, був хіміком, та возив із собою мобільну харчову лабораторію.

Зрештою, звичайно, ані дегустатори, ані хіміки, жодні вигадки та хитрощі не змогли врятувати цих людей. Всі вони врешті загинули - і багато хто помер насильницькою смертю...