Особливості святкування, обряди в Україні. Неймовірні гуляння!
Цього року Масляну починають святкувати з 7 березня по 13 березня. Цей час являється останнім тижнем перед початком Великого посту та збігається з язичницьким святом проводів зими та зустрічі весни, що відзначався усіма народами Європи до появи християнства.
Назву «Масляна» свято отримало від східних слов’ян. Обрядовість свята ототожнюється з язичницькими символами та звичаями. Взагалі свято відзначає родинно-сімейні стосунки, покликані на зміцнення та покращення взаємин між членами родини, також прославлення родючості та прикликання врожаю на рік. Наприклад, в п’ятницю (11 березня) вважається «тещиним вечором», тобто в цей день для тещі зяті мають готувати млинці та різноманітні страви з тіста; у суботу (12 березня) – «посиденьки зовиці».
Чому саме млинці та кругла їх форма? Язичники вважали цю страву символом сонця та його енергії , а також поминальним частуванням. Обов’язковою умовою є веселощі цього тижня. Адже наступні тижні Великого посту трауру та значних харчових обмежень.
На кожен день Масляної припадає свій обряд, традиція та звичай.
Починається все з понеділка (7 березня) – у цей день жінки йдуть до шинку та святкують прихід свята. Якщо до них приєднуються чоловіки, то вони мають на шию одягти колоду, зняти яку можна буде після «проставлення» присутнім, а особливо жінкам, могоричу.
Вівторок – знову жінки гуляють у шинку! Після посиденьок в корчмі компанія виходить на вулицю та починають святкування та веселощі протягом усього дня. Власне, Масляна – це суцільне жіноче свято. Цього року ще й співпадає з Міжнародним жіночим днем!
Середа - ласунка - відкривала частування у всіх домівках культовою стравою - млинцями - і іншими стравами. У кожній родині накривали столи зі смачною їжею, пекли млинці, варили пиво. Всюди з'являлися торгові намети. У них продавалися гарячі збитні (напої з води, меду і прянощів), розжарені горіхи, медові пряники.
У четвер – продовження святкування за участі жінок, одне лише обмеження – не можна шити чи прясти та різати ножицями.
П’ятниця – день тещі. Усі зяті повинні частувати своїх тещ млинцями свого виготовлення , а потім чергові веселощі – катання тещі вулицями села (міста, хоча тут традиції практично зникли). Рівень комфорту при такому катанні залежить від характеристик тещі: добрій – гарні умови та катання рівною дорогою, злій – солома чи взагалі цегляна підстилка та кружляння бездоріжжям!
Субота не відрізняється особливими звичаями, цього дня зовиці частують сестер чоловіка, задобрюючи їх. Молоді невістки приймали у себе рідних.
А от неділя – найпишніше святкування Масляної! У цей день всі частуються варениками з сиром, проводяться масові гуляння, веселощі та забави. Цього дня всі ходять до родичів, сусідів, друзів та просять пробачення за всі негаразди та можливі скоєні «грішки». Так люди очищаються перед початком Великого посту від душевних тягарів та недоброзичливого ока. Цього дня не можна пити горілку! А ще – обов’язково прополощіть рота перед сном. Існує повір’я, що під час сну чорт може витягти всі зуби з рота людини, поплутавши їх з сиром після масляних наїдків.
Масляні ворожіння і прикмети
Головний символічний предмет тижні – блін. Його використовували і ворожіння! Особливо велике значення мав перший випечений млинець. За традицією його уважно розглядали і робили висновки про майбутнє. Зазвичай цим займалися дівчата. Ось так трактували особливості першого масляного млинчика:
- Без праці перекинувся – дівчина вийде заміж;- Приклеївся до сковорідці – сидіти в дівках ще як мінімум три роки;- Рвані краї – привід сумніватися у нареченого;- Рівні краї – наречений буде хорошим чоловіком;- Пригрів на млинці – чоловік буде невірним, а в самому центрі млинця – вірним;- Рум'яний млинець – до здоров'я, білий – до хвороби;- Тонкий млинець – легке життя.
Крім того, можна було перерахувати дірочки в млинці. Їх кількість означало, скільки у дівчини і її майбутнього чоловіка буде дітей. На Масляну обов'язково стежили і за погодою. Морозний або дощовий день Масляної обіцяє погожу весну. Протягом святкового тижня стежили, скільки бурульок звисає з дахів і стовпів. Чим їх більше, тим краще – врожай буде багатим. Ну а дощова тиждень – радість для грибників. Грибів буде дуже багато! В Масляну можна поворожити по першому спеченому млинця!
Святковий стіл на Масляну
На столі в масляний тиждень має бути достаток – так вважалося в народі. М'ясо в свята не їли, тому господині придумували страви з риби, грибів і молочних продуктів. Пекли пироги, ватрушки, оладки. Особливе місце в меню займав курник – великий пиріг, який готувався тільки в честь свята. Для дітей готували солодкий хмиз. А в четвер на масляного тижня разом з ними пекли жайворонків – особливу випічку у формі пташок. Вважалося, що саме вони символізують прихід довгоочікуваної весни.
І, звичайно, головне блюдо масляного тижня – млинці. Їх готують з будь борошна і з будь-якою начинкою. Вершкове масло, ікра, варення, сир, гриби – це лише мала частина того, що можна подати до млинців. Належало спробувати все і як можна більше. Весела Масляна – яскравий і галасливий свято, взяти участь у якому хоча б раз у житті має кожна людина. Так що насолоджуйтесь кожним днем – і до зустрічі на Масляну в майбутньому році!
Ось такі цікаві та веселі обряди цього тижня святкуються в Україні. Готуйте смачні млинці та вареники та гайда до рідних та близьких святкувати!
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
