Безбідна старість: які вигоди і ризики несуть українцям недержавні пенсійні фонди

Багато пенсійних фондів були змушені списати сміттєві папери і депозити в неплатоспроможних банках з портфеля активів. При цьому на ринку ще залишилися прибуткові НПФи із консервативною інвестиційною політикою. Чим живе ринок недержавного пенсійного забезпечення?

В української влади є національна ідея – провести пенсійну реформу. Її старт був запланований на 2004 рік, але на дворі 2016-й, і поки навіть не прийнята загальна концепція. Про неї, як і раніше, всюди говорять, але взятися за її реалізацію ніхто поки не наважується. Правда, в цьому році все дійсно може зрушитись з мертвої точки - МВФ наполягає на якнайшвидшому проведенні пенсійної реформи. А наполегливі прохання фонду підкріплюються умовами виділення наступних траншів кредиту. Але поки уряд вирішує, як найкраще продати непопулярну, хоч і необхідну реформу електорату, в Україні давно крім солідарної системи функціонує третій рівень пенсійного забезпечення, а саме – недержавні пенсійні фонди (НПФ).

За даними Нацкомфінпослуг, ліцензію адміністратора НПФ зараз мають 23 юрособи, а 20 найбільших пенсійних фондів управляють активами в 2 млрд грн. Ця цифра могла б бути значно більше, якби з 2009 року інтерес до недержавних пенсійних фондів в Україні не почав різко знижуватися, що пов'язано з початком фінансової кризи і обвалом фондового ринку. В Україні не стало як великих фондів, так і активів, в які можна було б інвестувати.

Після фінансової кризи 2008-2009 років ринок недержавного пенсійного забезпечення в Україні впав в анабіоз – вартість активів в управлінні росла, однак нових внесків практично не було. Основним способом отримати нових клієнтів була покупка фондів.

З 2009 року ринок виріс в обсягах – з 0,86 млрд грн до 2,00 млрд грн станом на кінець 2015 року. Максимального обсягу ринок НПФ досяг в кінці 2014 року - 2,46 млрд грн.

"Єдиний параметр ринку, який скорочувався постійно з 2009 року – це кількість активних пенсійних фондів. Вона впала з 107 до 71, що є нормальною тенденцією – дрібні фонди ліквідуються, приєднуються до більших", - пояснює Віталій Дишловий, керівник Департаменту з питань маркетингу та продажів КУА "ОТП Капітал".

При цьому недержавним пенсійним забезпеченням користуються понад 800 тис. осіб. А це близько 5% від загальної кількості зайнятого населення (16,52 млн осіб на вересень 2015 р.).

У більшості випадків засновниками НПФів був великий корпоративний бізнес і держструктури (НБУ "Укразалізниця"), а учасниками – співробітники даних компаній і відомств. Приватні особи не завжди собі можуть дозволити додаткові пенсійні відрахування, зітхають учасники ринку.

При цьому навіть корпоративні клієнти – це зараз досить рідкісний випадок: український бізнес останнім часом часто просто не має можливості робити внески через економічну ситуацію.

Той, що вижив

Найбільшими НПФ за обсягом активів, за даними на третій квартал 2015 року, були фонди КНПФ НБУ, "Укрексімбанку", "Емеріт-Україна", "Професійний пенсійний фонд", "ПриватФонд" і фонд "Фармацевтичний". Активи 5 найбільших НПФ становлять понад 77% від усього ринку - 1,5 млрд грн (КНПФ НБУ займає більше 50% всього ринку), в той час як їх клієнтами є більше 15% всіх учасників НПФ (12,8 тис. осіб) .

Найбільше учасників у фондах "Магістраль" (326 тис. чоловік), "Європа" (134 тис. чоловік) і "Емеріт-Україна" (73 тис. чоловік). У перший з них входять члени профспілки залізничників, другий – активно працював з фізичними вкладниками по всій країні (за рахунок активної агентської мережі отримав велику кількість вкладників, багато з яких мають нульові рахунки), третім є пенсійним фондом "Укртелекому".

Починаючи з 2009 року лише 7 з 20 найбільших НПФ змогли подвоїти обсяг своїх активів. Кращі показники у "Емеріт-Україна" (+193,4%), Укрексімбанку (+160,2%), НПФ "Причетність" (+152,6%). Майже за 7 років вийти на рентабельність не змогли "Перший національний" (-30,4%) і "ІФД Капітал" (-29,8%).

Єдина ключова подія 2015 року, яке відбилася на ринку – переоцінка активів найбільшого в країні корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ приблизно на 600 млн грн. "Це знизило загальний обсяг ринку і поряд з великим скороченням персоналу в Національному банку спровокувало чималий для ринку обсяг переказів пенсійних накопичень в інші фонди", - згадує Віталій Дишловий.

Нагадаємо, що в 2014 році виник скандал навколо пенсійного фонду НБУ. Після зміни керівництва Нацбанку, в його корпоративному НПФ була проведена ревізія. З'ясувалося, що колишнє керівництво НПФ НБУ вкладало гроші в сміттєві папери. За оцінками декількох незалежних аудитів, в тому числі КPMG, чиста вартість активів КНПФ склала близько 760 млн грн замість 1,7 млрд грн, про які заявляло колишнє керівництво фонду. Пізніше, в 2015 році, нове керівництво фонду переоцінило активи. "Після того, як ми розібралися з усіма зловживаннями і почали судові процеси, спрямовані на те, щоб повернути свої інвестиції, для нас найголовніше завдання – повернути ще й довіру до фонду. Вже зараз, щоб захистити інтереси учасників від шахрайських операцій, змінена інвестиційна декларація. Тепер вона дозволяє вкладати кошти фонду в ОВДП і депозити держбанків і банків з іноземним капіталом з числа перших 15 найбільших, - розповів директор департаменту з управління діяльністю КНПФ НБУ Олег Курінний. – Зараз компанією "Делойт" розробляється сертифікована iso система управління ризиками, єдина в Україні".

Вартість активів КНПФ НБУ на кінець 2015 року становила 1,07 млрд грн. "З грудня активи почали вже рости. Чистий дохід фонду в грудні 2015 року склав 14 млн грн, в січні 2016 року - 26 млн грн", - відзначають в НБУ.

Керуючі майбутнім

КНПФ НБУ – яскравий приклад того, наскільки важливий професіоналізм керуючого.

Активами недержавних пенсійних фондів традиційно керують компанії з управління активами (КУА). Показником їхньої ефективності є чиста вартість одиниці пенсійних активів (ЧВОПА). Цей показник відображає зміну (приріст або зменшення) кожної гривні, сплаченої майбутнім пенсіонером в фонд. При цьому важливі не короткострокові перемоги, а стабільний приріст в часі. Саме динаміка приросту ЧВОПА показує, чи були допущені КУА помилки в управлінні чи ні, і наскільки вона добре оцінює і управляє ризиками. Адже помилки керуючого дуже дорого обходяться майбутнім пенсіонерам.

Ринок НПФ Найвищий приріст ЧВОПА з десятки найбільших НПФ за період з грудня 2008 по жовтень 2015 року – у "Емеріт-Україна" (+193,4%). У чотирьох фондів - "ОТП Пенсія" (+161,7%), Укрексімбанку (+160,2%), "Причетність" (+152,6%), ПриватФонд (+150,4%) – майже співмірні результати. У решти – значно нижче. Рівень професіоналізму керуючої компанії особливо важливий в період кризи. У зв'язку з цим дуже показова прибутковість п'ятірки найбільших НПФ за період з січня 2014 по жовтень 2015 року. Прибутковість "Емеріт-Україна" (управляє КУА "Трійка Діалог Україна") за цей період склала 42,7%, "ПриватФонд" ("Паритет") - 35,5%, фонду "Укрексімбанку" ("Оптіма-Капітал") - 24,1%, "Фармацевтичний" ("Гарантія-Інвест") - 15,9%, НПЕУ ("Венчурні інвестиційні проекти") - 14,2%. Найбільш неефективними керівниками виявилися маловідомі на ринку КУА "Пенсійне забезпечення" (НПФ "Перший національний") і "Піоглобал Ессет Менеджмент" (НПФ "ІФД Капітал"). Як стверджують на ринку вкладники цих НПФів вже давно не можуть повернути свої гроші. Вкладниками "ІФД Капітал" були співробітники "Лукойл-Україна". "Активи фонду давно вивели, а в портфелі тримають сміттєві папери", - на правах анонімності розповідає учасник ринку. Сайт КУА "Піоглобал Ессет Менеджмент" вже не працює, а контактні телефони не відповідають. Тому Delo.UA не вдалося дізнатися позицію компанії щодо звинувачень її в махінаціях. При цьому, за даними ресурсу investfunds.ua, НПФ "ІФД Капітал" вже змінив керуючу компанію.

А ось вкладниками НПФ "Перший національний" були співробітники Імексбанк, в який більше року тому ввели тимчасову адміністрацію. Зараз банк знаходиться в стадії ліквідації, а колишні співробітники намагаються повернути гроші з НПФ. Структури портфеля фонду на сайті КУА знайти не вдалося, однак на ринку стверджують, що значна частина активів була вкладена в облігації "дружніх" компаній, які зараз нічого не варті. У самій КУА навідріз відмовилися спілкуватися з журналістами, пославшись на те, що всю необхідну інформацію вже повністю надали "якимось державним органам".

Як правило, великі КУА демонструють кращий результат. Однак і у них бувають прорахунки. Так, наприклад, фонд "Укрексімбанку" втратив гроші в Реал Банку, Дельта-Банку та на облігаціях Криму. "Так, дійсно мали місце подібні втрати. По депозиту в Реал Банку у нас є рішення всіх судових інстанцій, однак повернути гроші навіть через судових виконавців поки неможливо. Благо, там була не сильно велика сума. Що стосується облігацій Криму, то ми вже списали цей портфель", - констатує генеральний директор "Оптіма-Капітал" Сергій Качан. Крім цього, він повідомив, що через неможливість повернути депозит з Дельта-Банку компанія втратила до 2% портфеля НПФ "Укрексімбанк". "Ми не думали, що Дельта Банк пустять на ліквідацію. Для нас це було несподіване рішення. Але ж і так дуже мало залишилося надійних банків, в яких можна тримати кошти", - журиться Сергій Качан.

Що в портфелях?

Вибираючи, куди "відкласти на старість", варто пам'ятати, що не завжди хороша прибутковість свідчить про успішність адміністратора і КУА. В першу чергу необхідно дивитися на якість активів фонду – те, у що він інвестує. В Україні не рідкість ситуації, коли КУА купують сміттєві папери перед звітною датою і за допомогою них накручують нереальну прибутковість. Однак потім за фактом виявляється, що ці папери нічого не варті. Теж саме може відбуватися з портфелем нерухомості, який часто переоцінюють. При інвестуванні коштів НПФ краще не стільки висока прибутковість, скільки надійність.

"У нас в структурі активів основну частину займають державні цінні папери і депозити в банках з іноземним капіталом. Корпоративні цінні папери ми тримаємо лише в тому обсязі, який необхідний для виконання вимог до диверсифікованості портфеля", - пояснює голова правління КУА "UkrSib Capital Management" Максим Купрін. Подібної структури в портфелі свого НПФа дотримуються і в "ОТП Капіталі".

"Наш портфель в основному складається з державних і банківських облігацій, а також з депозитів в надійних банках. У валютних активах ми тримаємо близько 15% коштів фонду для захисту коштів від девальвації гривні", - говорить Віталій Дишловий. "За останні 2 роки ми суттєво зменшили портфель корпоративних паперів в структурі активів. Зараз основні інструменти - це ОВДП і депозити банків. А ось валюту ми в портфелі не тримаємо", - розповідає Сергій Качан, який займається управлінням НПФ "Укрексімбанк". При цьому, як відзначають учасники ринку, в 2016 році істотних змін структури портфеля не передбачається. "Якісних корпоративних паперів ми поки не бачимо", - уточнює Максим Купрін.

На думку Юлії Кудряшової, директора КУА "Трійка Діалог Україна", яка управляє ВНПФ "Емеріт-Україна", кількість фінансових інструментів на ринку, прийнятних для інвестування пенсійних активів і дозволяють отримати достатній рівень прибутковості при мінімальних ризиках, зараз вкрай обмежена. "У поточних економічних реаліях першочерговим завданням керуючого ми вважаємо ретельний аналіз об'єктів інвестування і строгий контроль ризиків. Всі 8 років управління активами "Емеріт-Україна" ми дотримуємося консервативної стратегії, віддаючи перевагу інструментам з фіксованим доходом: облігаціям і депозитам, номінованих у національній валюті та доларах США, - говорить Юлія Кудряшова. Особливу увагу ми також приділяємо управлінню ліквідністю портфеля. Ґрунтуючись на прогнозованій динаміці виплат, ми плануємо грошові потоки по портфелю фонду на кілька місяців вперед і при ребалансуванні портфеля враховуємо структуру зобов'язань фонду".

Чи будуть пенсії?

Як далі буде розвиватися ринок, учасники говорять неохоче. Особливих перспектив у НПФів без зростання економіки і проведення пенсійної реформи не буде. Ще більш важливий момент – регулювання діяльності компаній з управління активами. Скандали, пов'язані з махінаціями на ринку цінних паперів, з'являються із завидною постійністю. Вкладники не те що заробити на пенсію, іноді навіть повернути свої гроші не можуть. При цьому дві комісії, які займаються наглядом за цим ринком, Нацкомфінпослуг і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, займаються відвертим пінг-понгом, перекидаючи відповідальність один на одного.

"На даний момент регулювання діяльності НПФ знаходиться у веденні Нацкомфінпослуг. Реорганізація цього відомства є частиною реформи фінансового сектора, мета якої впорядкувати функції держави, виключити дублювання повноважень у регуляторів на фінансовому ринку. За результатами проведення цієї реорганізації функція нагляду і регулювання діяльності пенсійних фондів і фондів операцій з нерухомістю перейде до НКЦПФР. В результаті в одному регуляторі буде сконцентрований і нагляд, і регулювання діяльності фондів", - говорять в НКЦПФР.

Але як врегулювати питання з фондами, які перестали виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, в НКЦПФР не змогли відповісти.

На даний момент реєстрація та адміністрування НПФ – це зона відповідальності Нацкомфінпослуг, при цьому контроль за КУА, які управляють НПФамі, здійснює НКЦПФР. Крім цього, в комісії нарікають, що мораторій на перевірки бізнесу пов'язав їм руки.

"З 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, який дозволяє проведення перевірок підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн виключно з дозволу Кабміну. ??Однак абсолютна більшість суб'єктів фондового ринку формально є малими підприємствами. Зазначений в держбюджеті обсяг доходу перевищують лише кілька десятків професійних учасників фондового ринку з понад 1000, всього близько 60 інститутів спільного інвестування з понад 2000, тільки 16 банків, які мають ліцензію на здійснення професійної діяльності, з понад 140 банків, що працюють на фондовому ринку", - уточнюють у прес-службі комісії.

В результаті якісного нагляду за ринком в даних умовах і очікувати не варто. Питання несумлінного виконання умов договору з управління активами НПФ знаходиться в площині відносин Ради недержавного пенсійного фонду і відповідної компанії з управління активами. Державні органи особливого впливу на ринок не роблять. Це, можливо, поки і стримує пенсійну реформу – передавати другий рівень пенсійного забезпечення (накопичувальну систему) безконтрольному ринку просто небезпечно. Тому без реформи фінансового сектора, говорити про другий рівень пенсійної системи, НПФи і майбутні пенсії дуже передчасно.

Хоча, якби ще десять років тому держава почала вводити накопичувальне пенсійне забезпечення, сьогодні Україна б не зіткнулася з настільки жорсткими кризою і дефіцитом грошей, вважає керуючий директор КУА "Озон Капітал" Дмитро Ісупов. "Найуспішніші країни світу – ті, у яких розвинена система добровільного пенсійного накопичення. Гроші пенсійних фондів – найдовші. І якщо компанія хоче отримати ці гроші, їй доведеться працювати прозоро: біла звітність, незалежний директорат, міжнародний рейтинг і т.н." Тобто управляти грошима пенсіонерів повинні професійні незалежні керуючі. І на це важливо звертати увагу вже зараз.