загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Бережани — середньовічне містечко, збудоване на золоті

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Місто Бережани Тернопільської області, за легендою, було зведено на золоті. newskraine.com.ua

 

Тисячі років тому мешканці цього невеликого поселення на березі річки Золота Липа добували золото. Це була не дуже важка робота.

Ріка була просто переповнена золотими злитками. Вони були усюди: на дні, в глибоких ущелинах, їх несло течією. Жителі містечка навіть вирили канал, щоб забезпечити собі доступ до золота, який з часом перетворився на рукав ріки.

 

Золота було настільки багато, що місцеві мешканці вкрили ним увесь острів. Саме на тому острівці й було зведено знаменитий Бережанський замок, що слугував міською фортецею понад 400 років.

Бережани, як і багато міст Західної України, слід розглядати крізь призму легенд та історичного минулого, щоб отримати повноцінне уявлення про місто.

 

Бережани – одне з найдавніших українських поселень. «Бережани» – так називали людей, що селилися в цій місцевості з прадавніх часів. Мовознавець М.Янко пов’язує назву поселення із давньоруським словом «бережина», яке означало «пологі береги річок із сіножатями».

Перша документальна згадка про місто належить до 1375 році, але історія Бережан, як поселення, почалася ще у княжі часи: через місцевість проходив шлях від Львова до Теребовлі – колишньої столиці Теребовлянського князівства.

 

Саме 1375 року угорський намісник Владислав Опольчик, що йменував себе не інакше, як «Божою милостю пан і дідич Руської землі» передає Бережани у власність бояринові Васькові Тептуховичу.

Бережани — невеличке містечко з населенням близько 19 тисяч осіб. Його можна оглянути за кілька годин.

 

Тут, сидячи на центральній площі, більшу частину якої займає міська Ратуша, де лунають щоденні плітки, а у вихідні відбуваються ярмарки, можна спостерігати за продовженням багатовікової історії цього поселення. Час від часу тут можна почути дзвони церков різних конфесій, а піднявши погляд вгору, можна дізнатися про час створення будівель, розгледівши дати, відлиті на перилах балконів.

Перша згадка про Бережани датується 1375 роком, а в 1530 році місту було надано Магдебурзьке право — перелік законів, якими регулюється рівень місцевої автономії.

Трохи згодом, розпочалося будівництво знаменитого Бережанського замку, що, безперечно, є окрасою всього містечка.

 

Замок розташований за 10 хвилин ходьби від центру міста. Зведення фортеці почалося в 1534 році за губернатора Миколи Сєнявського. Розташований на острові, багатому на золоті поклади, Бережанський замок у XVII ст. отримав назву Східний Вавель на честь краківської королівської фортеці за свій розкішний інтер’єр та архітектурний стиль.

Хоча зараз від замку залишилась лише будівля, відвідувачі мають можливість прогулятись по вкритому квітами внутрішньому дворику, який було частково відновлено. У скромному музеї замку можна познайомитися з фрагментами чудових статуй, висічених із чорного та червоного мармуру, які колись прикрашали родинну каплицю Сєнявських – місце спочинку членів знатної сім’ї.

 

Зараз каплицю зачинено, але через скляний купол можна побачити її звабливу красу. Інтер’єр каплиці розробляли одні з кращих європейських скульпторів того часу, серед яких Йоганн Пфістер, Генрі Горст і Герман Гутте. Багато експонатів з каплиці зараз представлені в музеях Львова та Кракова.

Якщо Бережанський замок є окрасою міста, то міська Ратуша є його серцем. На другому поверсі Ратуші знаходиться краєзнавчий музей.

 

Там, де зараз знаходиться музей, колись була гімназія. Двоє провідних українських письменників Маркіян Шашкевич та Богдан Лепкий навчалися у ній. Кімната, в якій навчався Шашкевич, увіковічнює пам’ять цього видатного письменника.

Інші експонати музею, серед яких чашки, що використовувалися німецькими та турецькими військами, під окупацією яких були Бережани в період воєн, також є не менш цікавими.

Через дорогу від Ратуші знаходиться церква Святої Трійці. Там знаходиться римська ікона Пресвятої Богородиці. Ікону Бережанам було подаровано одним з римських священнослужителів на початку XVII ст., вона вважається чудотворною. З 1673 року у церкві також зберігаються фрагменти мощів Іоана Хрестителя.

 

У Бережанах також є церкви, що бережуть пам’ять про представників різних національностей, котрі жили у місті. Тут є польська та вірменська церкви, які у свій час були окрасою Бережан, а також зруйнований під час Другої світової війни єврейський квартал.

 

Вілла громадського діяча Андрія Чайковського, що розташована за адресою вул.Валова,11, є одним з найнезвичайніших місць в Бережанах. На початку XX століття ця вілла була осередком культурного та освітнього життя.

 

А для охочих познайомитися з життям дворян, в трьох кілометрах від Бережан знаходиться палац Потоцьких, розташований у Раївському парку.

Кілька поколінь роду Потоцьких керувало територіями Західної України. Палац, що є важливою пам’яткою епохи класицизму, було збудовано в 1760 році.

 ВІДЕО, ЩОБ ПЕРЕГЛЯНУТИ КЛІКНІТЬ КУРСОРОМ ПО КАРТИНЦІ:

До списку новин