Напередодні поминальної суботи, котра в церковній традиції має назву М’ясопустної, пропонуємо нашим читачам повчання про правильне поминання спочилих.
«Постараємося, скільки можливо, допомогти покійним, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць — нашими про них молитвами, милостинею і приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага», — пише святитель Іоанн Златоуст. news.church.ua
Молитва за померлих — це найбільше і головне, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у інший світ.
По великому рахунку, небіжчик не має потреби ні в гробі, ні в пам’ятнику — все це данина традиціям, нехай і благочестивим. Але вічно жива душа покійного, чекаючи суду Божого, відчуває величезну потребу в нашій постійній молитві. Ось чому домашня молитва про близьких, молитва на цвинтарі біля могили покійного — обов’язок кожного православного християнина.
Особливу допомогу спочилі отримують, коли їх поминають у церкві. Перш ніж відвідати кладовище, кому-небудь з родичів слід прийти в храм до початку служби, подати записку з ім’ям покійного для поминання у вівтарі (найкраще, якщо це буде поминання на проскомидії, коли за покійного виймуть з особливої проскури часточку, а потім в знак обмивання його гріхів опустять в Чашу зі Святими Дарами). Також потрібно відслужити панахиду.
У певні дні року Церква творить поминання всіх від віку спочилих православних християн — як тих, які сподобилися християнської кончини, так і тих, хто був помер раптовою смертю і не отримав настанов перед загробним життя через молитви Церкви.
Панахиди, які відбуваються в такі дні, називаються вселенськими, а самі дні — вселенськими батьківськими суботами. Всі вони не мають постійного числа, а пов’язані з перехідним великопісно-пасхальним циклом:
1. Субота м’ясопустна — за вісім днів до початку Великого посту, напередодні Тижня про Страшний Суд (5 березня).
2. Батьківські суботи — на другий, третій і четвертій тижнях Великого посту (26 березня, 2 і 9 квітня).
3. Троїцька поминальна субота — напередодні дня Святої Трійці, на дев’ятий день після Вознесіння (18 червня).
Напередодні кожного з цих днів в храмах здійснюються особливі заупокійні богослужіння — парастас, а вранці після Літургії бувають всесвітні панахиди.
Крім цих загальноцерковних днів, Руська Православна Церква встановила ще деякі, а саме:
4. Радониця — пасхальне поминання покійних, буває на другому тижні після Великодня, у вівторок (10 травня).
5. Димитрівська поминальна субота — день особливого поминання вбитих воїнів, спочатку встановлений в пам’ять про Куликовську битву, а згодом став днем моління за всіх православних воїнів і воєначальників. Буває в суботу, що передує восьмому листопада — дню пам’яті великомученика Димитрія Солунського.
6. Поминання покійних воїнів — 9 травня.
Окрім цих днів загальноцерковного поминання, кожного покійного православного християнина потрібно щорічно згадувати в дні його народження, смерті, в день іменин. Дуже корисно в пам’ятні дні жертвувати на церкву, подавати милостиню жебракам з проханням молитися про покійних.
За матеріалами Горлівської єпархії УПЦ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
