Одна з найбільших таємниць віри: життя після смерті

Де поневіряється душа померлого і чому не можна кремувати тіло

Відразу скажемо, дана тема - це питання віри, яку неможливо довести. Тому спекуляцій на ній,псевдовчень і лжепорад настільки багато, що більшість людей і обговорювати це не хочуть.Кажуть, в падаючому літаку або на війні немає атеїстів. Думки про смерть - один із шляхів до Бога. Разом з настоятелем храму "Живоносне джерело", ієромонахом Іларіоном, минамагалися розібратися - що говорить про життя після смерті Святе письмо і святі отці церкви. ukr.segodnya.ua  

ПОНЕВІРЯННЯ ДУШІ. У православному світі вважається, що перші два дні після смерті душалюдини знаходиться на землі, потім проходить митарства, потім поклоняється Богові. Надев'ятий день Господь показує їй обителі Раю і Пекла. На 40 день після смерті душа отримуєвизначення - де вона буде: в Раю чи в Пеклі. Змінити ж це визначення можливо буде тільки наСтрашному суді.

"Христос не говорив про митарства, він говорив про Рай і Пекло, про життя за заповідями, -розповідає отець Іларіон. - А відомості ці з'явилися набагато пізніше, і докладно описані в книзі"Митарства блаженної Феодори" і містяться також у творах Іоанна Златоуста, Макарія Великого.Я б радив прочитати про митарства кожному, хто піклується про свою душу. У книзіперераховуються 20 митарств - гріхів, за які буде наживання (пустослів'я, брехня, осуд і наклеп, ненажерливість, лінощі, злодійство, грошолюбство і скупість, здирства, неправда, заздрість,гордість, гнів і лють, злопам'ятність, вбивство, чарування і призивання бісів, блуд, перелюб,гомосексуальні гріхи, єресь, немилосердя і жорстокосердість)". У даній книзі описується, щобіси, керуючі поневіряннями, надають список гріхів - проступків, а ангели - добрі справи душі за життя. Якщо добрі справи переважують злі - душа проходить до наступного випробування. Якщо кількість злих справ перевищує добрі, і ангелам нічого пред'явити для виправдання душі, бісизабирають душу в пекло на покару. Щоб уникнути покари за скоєний гріх, його потрібносповідувати (тому важлива сповідь). Після проходження митарств душа йде на поклоніння до Бога.

Третій, дев'ятий, двадцятий і сороковий день дуже важливі для душі. Адже вирішується її доля.Тому в ці дні церква посилює свої молитви. Важливо відвідати храм рідним, помолитися запомерлих з вірою, що по наших молитвах Господь помилує душі покійних.

ПРОТИ КРЕМАЦІЇ. "Церква дуже благоговійно відноситься до тіла людини, адже воно булонерозривно пов'язано з душею, - каже отець Іларіон. - Через нього людина брала все - і любов, іласку, і долучення до Святих таїнств. І в вічності це оновлене тіло повстане в славі. Тому, зблагоговіння до тіла людини, ми не благословляємо кремацію".

КЛІНІЧНІ СМЕРТІ. "З одного боку, Господь і без клінічної смерті відкривав святим отцям церквиістину про життя після смерті, у видіннях, снах, - каже отець Іларіон. - Щоб повірити в загробне життя - достатньо спуститися в печери Києво-Печерської лаври до святих мощей. Чому ці тіла не зотліли? Де Бог - там немає тління. З іншого боку, якщо люди пережили клінічну смерть - їхнє життя з храмом зв'язується назавжди. Їм вже не потрібно нічого доводити, вони самі можутьрозповісти багато чого. Думаю, через клінічні смерті Господь хоче нам сказати: віримо ми в Богачи ні, Він від цього не перестає бути, а ось наше життя без віри абсолютно безглузде".

ПАМ'ЯТЬ ДУШІ. Ієромонах Серафим Роуз у книзі "Душа після смерті" поєднав безліч випадківклінічної смерті з навчаннями святих отців. "Оскільки душа продовжує жити після смерті,залишається добро, яке не губиться зі смертю, але зростає. Душа не утримується ніякимиперешкодами, що ставить смерть, але більш діяльна, бо діє у своїй сфері без усякого зв'язку зтілом, яке їй швидше тягар, чому користь" (св. Амвросій "Смерть як благо"). Преп. авваДорофей додає: "І нічого не забуває душа з того, що зробила в цьому світі, але все пам'ятає повиході з тіла, і притому краще і ясніше, як звільнилася від земного сього тіла" (авва Дорофей.Повчання 12).

ДРУГЕ ЖИТТЯ СВЯТОГО ЛАЗАРЯ

Євангельську історію воскресіння Лазаря Ісусом пам'ятають по фразі Христа: "Лазарю! Іди геть".Яким же було подальше життя Лазаря? А пройшло воно на Кіпрі, де він знайшов притулок,рятуючись від первосвящеників, які бажали убити його, щоб люди не увірували в Ісуса. Лазарюбуло тоді близько 30 років. В 45 апостоли Павло і Варнава висвятили його в сан єпископа, післяцього 18 років Лазар був пастирем громади Кітіона (нині - Ларнака). Там його відвідала МатірБожа і подарувала архієпископську мантію. За переказами, Лазар після воскресіння ніколи непосміхався, приголомшений видом, який відкрився йому в Пеклі, де він провів 4 дні.

ПРИТЧА. Христос часто говорив з учнями притчами, в тому числі на тему потойбічного життя:"Один чоловік був багатий, одягався в порфіру й щоденно розкішно бенкетував. Був і вбогий,ім'ям Лазар, що лежав біля воріт його і бажав годуватися кришками, що зо столу багатія, і пси,приходячи, лизали струпи його. Помер жебрак, і віднесли його ангели на лоно Авраамове.Помер багач, і поховали його. І в Пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, та й побачив здаляАвраама та Лазаря і заволав: отче Аврааме змилосердься і пошли Лазаря, щоб омочив пальця свого у воді і прохолодив, бо я мучуся в полум'ї цім. Але Авраам сказав: чадо, згадай, що тиотримав добре твоє в житті твоєму, а Лазар - зле; тепер він тут тішиться, а ти мучишся А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня, так що ті, що бажають перейти звідси до вас не можуть, також і звідти до нас не переходять. Тоді сказав він: так прошу, пішли його в дім батькамого, бо в мене п'ять братів; хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце муки.Авраам сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх. Він же сказав: отче Аврааме,але коли прийде хто з мертвих до них, то нехай покаються. Тоді Авраам сказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то, коли тому, хто й із мертвих воскрес, не повірять" (Луки. XVI, 19-31).