2 серпня – свято пророка Іллі

2 серпня християни відзначають свято пророка Іллі. Він жив у ІХ столітті до народження Ісуса Христа. Ім’я Ілля означає «міць Господня», яке визначило все його життя.

“У тілі ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового – Ілля славний, з висоти зіслав Єлисеєві благодать недуги відганяти і прокажених очищати.Тому й на тих, що почитають його, зливає зціління. Пророче і провидче великих діл Бога нашого, Іллє великоіменитий, вістуванням твоїм Ти встановив водоточні облаки. Моли за нас єдиного Чоловіколюбця”

Святий пророк Ілля народився у м. Фесфії (Тесвії) Галаадській за 900 років до Різдва Христового. Ім’я, яке батьки дали синові (Ілля означає “мій Бог – Ягве”) визначило все його життя. З малих літ він присвятив себе Богові, поселився в пустелі й жив у молитві й суворому пості. О тій порі царем Ізраїлю був Ахав, який закликав людей поклонятися ідолам (Ваалові). Прихильницею ідолопоклонства була й цариця Єзавель. Серед тих ізраїльських сміливців, які виступали проти цього був Ілля. Він ревно молився, закликав людей покаятися і повірити в Єдиного Бога. Бачачи духовну загибель свого народу, Ілля переконував царя навернутися, пророкував нещастя для народу, якщо той не схаменеться. Коли цар не послухався слів пророка, настала трирічна засуха, що спричинила голод у країні. І лише за молитвами святого пророка Іллі на спраглу землю знову впав дощ.

Ілля зазнав чимало переслідувань від ідолопоклонників. Коли він збирався вмирати, то дізнався, що Бог живим забере його на небо. Так і сталося. Товариш Іллі та інші свідки бачили як з’явилася вогняна колісниця і ангели підняли Святого на небо. Саме так зображають Іллю іконописці – на вогненній колісниці, запряженій четвіркою крилатих коней, що возноситься в небеса.

Під час земного життя Ісуса Христа, пам’ятаючи про чудеса Іллі, іудеї сприймали сина Божого за пророка. А в час Преображення Господнього на горі Фавор Ілля разом з Мойсеєм розмовляли з Господом. В тропарі святасвятий Ілля трактується як “Ангел тілесний, твердиня пророків, другий предтеча Христового пришестя…”

Народні звичаї і традиції святкування

Наші предки ще в глибоку давнину ушановували це свято. Відомо, зокрема, з літопису Нестора, що в дохристиянський період у Києві існувала церква, збудована на честь Іллі Пророка. У християнську епоху на день Іллі і протягом тижня після нього здійснювались хресні ходи до Іллінської церкви з молебнями про дощ або ясну погоду. Іконописці зображували пророка Іллю сидячи на колісниці з вогненними колесами, що оточена з усіх боків полум’яними хмарами і запряжена чотирма крилатими кіньми. Іллю в народі сприймали як посередника між небом і землею. За переказами, він спроможний передрікати засуху і в той же час молитвами викликати дощові хмари. Звідси в народній уяві Ілля постає як грізний, суворий, жорстокий, але водночас і щедрий святий.

За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. З ним пов’язано багато народних прислів’їв:

• «До Іллі хмари ходять за вітром, а по Іллі – проти вітру»,
• «Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде».

Існує легенда, що коли біси повстали проти Бога, то він наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. Відтоді святий Ілля й ганяється за бісами, пускає в них огненні стріли: громи і блискавку. Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни вірили, що цю пожежу неможливо погасити і казали: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!».

У старі часи існувало повір’я, що після Іллі вже не можна купатись. «Після Ілля купається тільки свиня», – казали селяни. Люди вважали, що в з цього дня вода стає холодною. Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає. Отож, в народі й казали: «Як прийде Ілля – наробить гнилля».

Проте, в народній уяві святий Ілля не тільки був караючим божеством, але й покровителем хліборобів. Адже, цього дня закінчується календарне літо. Починається озимий посів жита та пшениці. Тому селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Бо селяни вже починали випікати хліб з нового врожаю.