загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Безногий чоловік врятував бджіл, а вони допомогли йому вижити

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Сьогодні до волинського болгарина Діню Іванова йдуть по мед чи викликають його як таксиста, а ще він робить вулики і займається апітерапією. Чоловік усе встигає, хоч і живе в інвалідному візку volyn.com.ua

…Навіть якщо ти боїшся бджіл, уперше потрапивши на пасіку, швидко зрозумієш, що то не просто комахи, що вони не існують, а саме живуть поруч.

І лучанин Діню Іванов обрав собі таких співмешканців. Коли чоловік на візку переїжджає від вулика до вулика, думаєш, що так і треба, що таким має бути справжній пасічник. Але ця легкість, природність рухів – результат важкої праці й великого захоплення своєю справою. До нашого візиту господар одягнув вишиванку, він уже звик до уваги журналістів, зокрема і газета «Волинь» свого часу писала про нього.

Під час інтерв'ю чоловік багато розповідає про своїх підопічних: ледь не про кожну бджолу окремо, а ось деякі факти своєї біографії згадує неохоче. Народився в Болгарії, там провів дитинство, познайомився з майбутньою дружиною–волинянкою, тривалий час разом працювали на півночі Росії, потім переїхали на Волинь. У 1997 життя трясонуло так, що ледь не зламало: потрапив під поїзд, 10 днів лежав у комі, залишився без ніг. Лікарі давали лише один відсоток гарантії, що чоловік виживе. Але він зміг. Коли трохи оговтався від шоку, згадав, що на пасіці покійного тестя пропадають бджоли. Попросив відвезти його туди, й так вони разом почали чіплятися за життя.

— Якщо людина не любить бджіл, то до них їй краще не підходити. Бджола – це Божа комаха, яка приносить тільки добро. Навіть якщо вжалить, сама помре, а людині додасть сил, – кажучи це, пасічник витягує бджолу з–під капелюха. Навіть не розумію, чи вжалила його.

Щороку Діню має учнів: одні приходять, щоб навчитись доглядати за пасікою, інші – підлікуватися. Тут є лежанка з вуликами, а ще – безліч лікувальних чаїв та настоянок. За словами чоловіка, бджолярство – це безвідходне виробництво, кожен продукт для чогось корисний, навіть мертві комахи використовуються. Нині тут 32 вулики, були часи, коли їх було до п’ятдесяти. Все, що є на пасіці, бджоляр виготовляє сам: має невеличку майстерню, кожен верстат підлаштував для своїх потреб.

 Життя трясонуло так, що ледь не зламало: потрапив під поїзд, 10 днів лежав у комі, залишився без ніг. Лікарі давали лише один відсоток гарантії, що чоловік виживе. Але він зміг.

«Щоб займатися бджолами, потрібна сила волі», – стверджує господар. У нього справді її через край. Всупереч обставинам він сів за кермо автомобіля, який нині використовує для підробітку. Машина в Діню з болгарськими номерами, придбати у нас таку надто дорого, тому кожні десять днів перетинає кордон, щоб мати право користуватись транспортом на території України.

…Протягом усього інтерв'ю чоловік жодного разу не поскаржився ні на державу, ні на близьких, ні на долю, що була не надто прихильною до нього. І це не бравада чи намагання здаватися сильнішим. Він таким є, і йдуть до нього, напевно, не тільки по мед чи вулики, а щоб почерпнути цієї сили волі і сили духу.

Діню вдень на пасіці, а ввечері — за кермом.

  Пропонуємо вашій увазі наш відеофільм про Діню Іванова:

ВІДЕО, ЩОБ ПЕРЕГЛЯНУТИ КЛІКНІТЬ КУРСОРОМ ПО КАРТИНЦІ:

 

 

Олег КРИШТОФ

 

Джерело:
До списку новин