Святий апостол і євангелист Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом в число Своїх учеників на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обоє братів послідували за Господом. rivne-cerkva.rv.ua
Апостол Іоан був улюбленим учеником Ісуса Христа. Спаситель любив його за жертовну любов та дівственну чистоту. Після свого покликання апостол нерозлучався з Господом і був одним з трьох учеників, яких він особисто наблизив до Себе. Святий Іоан був присутнім при воскрешенні Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господа на Фаворі. Під час Тайної Вечері він возлежав поряд з Господом і за знаком апостола Петра, прихилившись до грудей Спасителя, запитав хто видасть Його. Апостол Іоан слідував за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни та Каяфи, він же знаходився у дворі архієрейському при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним по Хресному шляху, сумуючи всім серцем. Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до неї з висоти Хреста слова Розіп’ятого Господа: « Жоно, це син Твій» і до нього: « Це Мати твоя»( Ін. 19,26, 27). З того часу апостол Іоан, як люблячий син, піклувався про Пресвяту Діву Марію і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.
Після Успіння Богородиці апостол Іоан, за жеребом, вирушив до Ефесу та інших міст для проповіді Євангелія, взявши з собою свого ученика Прохора. Вони вирушили в подорож на кораблі, котрий потонув під час сильної бурі. Всі подорожуючі були викинуті на сушу тільки апостол залишився в морській глибині. Прохор гірко ридав, втративши свого духовного отця і наставника, і пішо до Ефесу сам. На чотирнадцятий день шляху він стояв на березі моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до неї він пізнав апостола Іоана Богослова. Учитель та ученик вирушили до Ефесу де апостол проповідував язичникам про Христа.
Його проповідь супроводжувалась багаточисельними і великими чудесами, так що число вірних збільшувалось щодня. В цей час почалося гоніння на християн імператора Нерона ( 56-68). Апостола Іоана відвели на суд в Рим. За сповідання віри в Господа Ісуса Христа апостоло Іоанна було засуджено на смерть, але Господь зберіг Свого обранця. Апостол випив запропоновану йому чашу зі смертельним ядом і залишився живим, потім вийшов неушкодженим з котла з киплячою оливою. Після цього Апостола Іоана було заслано на острів Патмос, де він прожив багато років. Під час заслання святий здійснив багато чудес. Він вигнав багаточисельних бісів з ідольських капищ і зцілив велику кількість людей. Волхви чинили великий спротив проповіді святого Апостола. Особливо страшив всіх людей гордовитий волхв Кінопс, який похвалявся тим, що знищить апостола Іоанна. Але святий силою діючої в ньому благодаті, знищив всі хитрощі бісівські і безумний волхв сам загинув.
Апостол Іоан пішов разо з своїм учеником на пустельну гору, де наклав на себе трьохденний піст. Під час молитви апостола гора захиталась, загримів грім. Прохор зі страху впав на землю. Апостол Іоан підняв його і наказав записаи все те, що він буде говорити. Так приблизно 67 року була написана Книга Откровення( Апокаліпсис), в якій розкриті таїни долі Церкви і кінця світу.
Після тривалого заслання Апостол отримав свободу і повернувся до Ефесу. Тут він приблизно в 95 р. написав Євангеліє. Він називається Святою Церквою Апостолом любові, поскільки постійно закликав у своєму житті любити Бога і ближніх.
Святий Іоан упокоївся маючи більше ніж сто років. Після себе він залишив таку спадщину: Євангеліє, три Соборних послання, та Апокаліпсис.
Коли настав час відходу святого Іоана до Бога, він відійшов за межі Ефесу з сімома своїми учениками і звелів приготувати для себе христовидну могилу, куди ліг і сказав, щоб учні засипалийого. Вони закрили його лице платом і з плачем засипали могилу. Дізнавшись про це інші ученики святого прийшли і розкопали могилу, але нічого в ній не знайшли. Свята Церква називає апостола Іоанна Богословом за висоту богословької думки його Євангелія та як великого тайнознавця.
підготував протоієрей Миколай Капітула,
магістр богослів’я, викладач РДС,
клірик Свято-Покровського собору, м. Рівнe
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
