Чоловік з Рівненщини босоніж піднявся на Говерлу

Михайло Пікторов з Володимирця каже, що вже не пам'ятає коли в останній раз купував собі взуття, бо босим ходить майже чверть століття.

– Я уже не пам’ятаю, який маю розмір ноги, і навіть якби раптом захотів, напевно, у жодне взуття мої ноги вже б не влізли – розтоптані, – показує свої загрубілі пальці й ступні Михайло Пікторов. – Холод відчуваю, але не боюся його. А найголовніше – забув дорогу в аптеку. Заходжу туди хіба по пластир, бо вулиці не бездоганно чисті, трапляється і скло. visnyk.lutsk.ua/

Чоловік вперше роззувся ще у 1990 році, а до того він багато читав, цікавився різноманітними оздоровчими системами, займався йогою та моржуванням. 

– У Володимирці на мене спершу дивились як на дивака, але звикли. Я ж працював інструктором з туризму. Іноді треба було в райвно заходити. Вони спочатку просто косо дивилися на мене, а потім почали говорити: мовляв, Михайле Михайловичу, може, обуєтеся? А я їм кажу: «Ви знаєте, мені не подобається, що ви обуті, одіті стоїте, а чхаєте і кашляєте. Я краще босяком ходитиму, але буду здоровішим і не розноситиму інфекції». Але потім вони мене дістали, і я купив кеди. Коли йшов у райвно, брав їх під мишку, сідав на сходах, взував, заходив, вирішував свої проблеми, виходив і знімав.

Про те, яку користь приносить організму загартування, зближення з природою, Михайло Пікторов може розповідати годинами. Проте він не закликає всіх одразу познімати взувачку. 

– Босоніж ходити треба по землі, а не по асфальту: там підошва не має контакту із землею і людина не отримує необхідної енергії, – пояснює. – Аби зміцнити своє здоров’я, достатньо обливатися холодною водою. Коли людина обливається, вона стає провідником – і негативна енергія йде у землю. Плюс правильне харчування – більше рослинної їжі вживати, менше – тваринної.

Найбільшим випробуванням, як сам зізнався, було підняття взимку на Говерлу. Михайло Пікторов ішов босоніж і вів за собою групу із 42 дітей.

– Найбільша трудність у тому, що ідеш і не знаєш, куди попаде нога – не раз на такий гострий камінь наступав! Шкіру геть поздирав, але йду. Діти вслід кричать: «Михайле Михайловичу, у вас кров іде з ніг!» І дійсно, залишав по собі червоні плями. Дійшли до вершини і спустилися. Ноги у мене тоді були страшні, довелося лікувати. 

Окрім того чоловік дуже полюбляє дітей і за власні кошти та з допомогою благодійників заснував найчисленнішу в районі дитячу громадську організацію – козацьке товариство «Пагін». Його учасниками є 1250 дітей! Багато – з неблагополучних сімей.